Звірства окупантів на Київщині, у Маріуполі та інших українських містах та селах «відкрили очі» тим, хто донедавна відносно лояльно ставився до всього, що пов’язано з Росією. Особливо це стосується УПЦ (МП). Адже храми цієї конфесії найбільш постраждали від російських снарядів. Патріарх Онуфрій засудив війну попри те, що у РПЦ схвалюють вбивства православних українців, а духовний батько росіян Кіріл особисто благословляє цілі підрозділи. На «українському» рівні священики запропоновали шлях «канонічного розірвання» зв’язку з РПЦ та остаточного відокремлення від церкви країни-агресора. Вінницька єпархія серед тих, хто доволі жорстко критикує РПЦ.
Найбільш патріотично налаштована частина суспільства переконана, що «Московський патріархат» слід заборонити, як посібників Кіріла, пристати на пропозицію ПЦУ, де готові прийняти «до себе» священиків і вірян, які розірвуть зв’язки з РПЦ. Проте відомі теологічні розбіжності не дозволяють конфесіям об’єднатися. В УПЦ (МП) однозначно стверджують, що чекають закінчення війни для організації Архієрейського собору.
Духовенство більшості єпархій, зокрема Вінницької, відкрито виступило за проведення такого заходу для остаточного «відокремленні» від РПЦ через «віроломне вторгнення військ Російської Федерації на територію незалежної України і розв’язання війни проти українського народу». У квітневому зверненні Вінницької єпархії також міститься чітка критика позиції патріарха Кіріла.
Митрополит Варсонофій засудив військову агресію Росії ще у березні. Також він зізнається, що йому не зрозуміле ставлення Кіріла вбивств.
«Я не розумію, як людина з таким статусом може виправдовувати військові дії. Я вважаю, що війна – це зло. І немає їй виправдання. Його позицію не розумію і не сприймаю», - зазначив очільник Вінницької єпархії.
У той же час митрополит не зміг гарантувати, що у всіх храмах не поминають Кіріла під час богослужінь. Він каже, що на зустрічі зі священиками було прийнято таке рішення, підписано відповідне розпорядження по єпархії.
«З цим погодились усі священики. Це підтверджую та гарантую», - зазначив предстоятель єпархії.
А чи всі священики згодні з ідеєю щодо «відокремлення»? Адже не все духовенство єпархії підписало звернення. То може в середині існує «опозиція»?..
Митрополит Варсонофій пояснив, що в опублікованому на сайті документі немає підписів. Ідею обговорювали в благочиннях і остаточне рішення колегіальне.
«У кожного священика є особисті погляді. Тому по окремим питанням ми кажемо – це компетенція Архієрейського собору та Блаженійшого. Однозначно маю запевнити, що опозиції немає, рішення було прийнято в єдності. Ми і надалі обговорюємо це питання», - пояснив владика.
Аби дізнатися, що з цього приводу думають у духовенстві, NaПарижі поспілкувався з декількома вінницькими священнослужителями. І думки в них дещо відрізняються.
«Я є головою групи священиків, яка підготувала текст звернення, тому ставлення до війни – однозначно негативне. Однозначно засуджую. Це загарбницька війна Росії для окупації України, і ніяка не «спецоперація»… До 80% священиків звернення підписали, тому я вважаю, що вони поділяють моє ставлення. Тим не менш дискусія є. В нас ніколи не заборонялось мати свою думку», - зазначив протоієрей Роман Макар, настоятель Свято-Миколаївського храму, що на Старому місті.
Доволі чітко він висловився і щодо заохочення керівництва РПЦ воювати.
«Я засуджую позицію патріарха Кіріла. І не розумію, як можна пояснити таке в християнстві. Є приклади, коли священики не погоджувались з владою, ставали мучениками. Кіріл не стане таким. Він обрав інший шлях», - пояснив отець Роман.
Категорично засуджує російську агресію також протоієрей Володимир Тютенко, настоятель храму святого Луки Кримського.
«Моє ставлення до війни – абсолютно негативне. Це біль для людей. Наш храм теж приймав біженців з Київщини, Сумщині, Чернігівщині, Харківщині, тому знаю з перших вуст про те, що відбувається», - пояснює священик.
Щодо провоєнних висловлювань патріарха Кіріла, то, за словами отця Володимира, «наше духовенство їх засуджує, і Вінницькою єпархією прийнято рішення про його непоминання за богослужінням».
Протоієрей Сергій Виговський, настоятель храму Стрітення Господнього, запевнив, що «всі єдині з думкою Блаженнішого Онуфрія».
«Ми допомагаємо, годуємо, одягаємо біженців, перераховуємо кошти госпіталю, армії, але церква аполітична, тому не можемо коментувати. Ми ж не політики, ми - священики», - пояснив отець Сергій своє ставлення до війни, жодного разу не використавши це слово.
Щодо позиції Кіріла він пояснив, що «не уповноважений коментувати патріарха». Також отець Сергій не був серед підписантів звернення до владики Варсонофія, однак каже, що це «загальноукраїнський рух».
«Ми хочемо миру, спокою для вірян, громадян України», - пояснив священик.
До анонсованого «курсу» на відокремлення УПЦ (МП) нині ставлення суспільства неоднозначне. Критики запевняють, що таким чином обрана «шпаринка» для того, щоб перечекати. Більш того, практично отримати повну самостійність без згоди та визнання РПЦ за таким сценарієм не можливо. Крім того, у «середині» самої української церкви є відверта «п’ята колона» - приміром кримські, донецька та луганська єпархії, які абсолютно контролюються російською владою, а тому, зрозуміло, будуть проти відділення.
«Всі розуміють, що під час війни неможливо зібрати Архієрейський собор і прийняти зважене рішення, мова йде про те, що скликати його після завершення бойових дій, де би вирішився канонічний статус нашої Української православної церкви, - каже митрополит. – І кримські, і донецькі єпархії входять до УПЦ. Послання Блаженнішого Онуфрія діє зокрема й там. Їх точку зору не знаю. Можу припустити, що вона відрізняється від позиції єпархій у центральній і західній Україні. Для цього існує обговорення, щоб один одного почути та прийняти виважене та вірне рішення».
На думку отця Романа, по-перше, Архієрейський собор буде, по-друге, він потрібен, щоб надати відповіді на всі питання, по-третє, останні події змусили змінити лояльне бачення навіть у східноукраїнських єпархіях.
«Так, процес на соборі буде болючим. Я вірю, що рішення буде прийнято щодо вибудовування у самостійному руслі. Вірю, що інші Церкви погодяться з цим. Віра – велика сила», - зазначив священик.
Отець Сергій вважає, що якою буде доля Архієрейського собору наразі нікому «не відомо», адже «церква – не політична партія», «такі питання треба погоджувати з іншими церквами, інакше будемо відірваними від світового православ’я».
«Нас звинувачують у тому, що ми – користолюбці, агенти Кремля. Це не так. В нас глава Церкви – Христос. Ми не Москву підтримуємо, а зв’язки з канонічною вселенською церквою», - пояснив свою позицію священик.
Отець Володимир оптимістично ставиться до проведення Архієрейського собору про канонічний статус Церкви, але, вважає, потрібен час для його підготовки і досягнення згоди, щоб «зберегти всю повноту Церкви, щоб як і тепер Донецьк, Луганськ, Крим залишались підпорядковані Київській митрополії УПЦ».
«Рішення мають об'єднувати, а не розділяти. Тому тільки після війни можливе проведення обговорень та зборів по єпархіям, проведення Собору, а іще потрібне погодження зі всіма Помісними Православними церквами, а не тільки з РПЦ. Ось такий канонічний шлях, а просто розрив з РПЦ без канонічного визнання буде розколом, який є тяжким гріхом перед Богом. Розуміння саме канонічного шляху озвучено радником Офісу президента М. Подоляком, який оцінив патріотичну позицію нашої Церкви і сказав, що канонічний статус Церкви буде розглядатися після війни, а тепер головне єдність народу в цей воєнний час», - зазначив настоятель храму Святого Луки.
Отже, хоча священики заздалегідь не дають прогнозів, проте, схоже, розуміють не визначену у часі тривалість роз’єднання та цілий комплекс перепон. Єдині вони лише в тому, що Архієрейський собор відбудеться, а от його рішення вирахувати складно. Більш того, зважаючи на вплив РПЦ на деякі менші помісні церкви, сумнівно, щоб ті підтримали прагнення УПЦ (МП) до відокремлення, навіть у разі досягнення позитивного консенсусу «всередині». І наостанок патріарх Кіріл публічно навіть не коментував слова Блаженнішого Онуфрія, ніби не чув заяви. Складається враження, що у Москві не приділяють уваги думці своїх «братів по вірі» у Києві. Звісно, якщо ж Кіріл особисто заохочує до вбивств українців, обстрілу православних храмів, то про яку відповідь може йти мова. Тож варто лише сподіватися, що вінницькі священики не змінять своєї думки про повне відокремлення після перемоги України.
