Як би вінничани не ставились до ХХ сторіччя, а певне надбання місту варто зберегти. Приміром, мозаїчні панно. Вони ще збереглись у Вінниці. Деякі нагадують про освоєння космосу, труд селян, деякі зберігають традиційні місцеві мотиви.

«Новий погляд на вінницькі мозаїки. Про 36 унікальних зразків цього монументального мистецтва розповідає чудове видання «Мозаїки Вінниці». Над проєктом працювала команда вінницьких істориків, архітекторів, мистецтвознавців і фотографів. І нещодавно автори презентували сам альбом. Ставитись до культурної спадщини відповідально та бути готовим її переосмислити. Нарис саме про це», - написав у Facebook Сергій Моргунов.

Мер пыдкреслюэ, що твори мистецтва радянської доби нині сприймають неоднозначно. Об’єктивно мозаїки того часу у нашому місті також ставали засобом візуальної пропаганди. Так. Як і пам’ятники чи назви вулиць.

«Наприклад, старші вінничани пам’ятають панно з піонерським горном та комсомольським значком на Європейській площі, яке радше нагадувало агітплакат. Його вже декомунізували. Зовсім інші відчуття викликає романтична квіткова доріжка на фасаді будівлі РАЦСу або робота «Роза вітрів» Геннадія Солдатова на будівлі турклубу «Меркурій». Самі дослідники стверджують, українськість та місцеві, подільські мотиви, проступали попри все. Тому мозаїки такі різні і вимагають до себе уваги», - зазначає очільник міста.

Не секрет, що українське мистецтво ХХ століття, у тому числі мозаїки, дуже цінується на Заході. Це наша історія, яку потрібно вивчати, і частина архітектурного образу Вінниці. Тому разом з громадою і науковцями варто визначитись, як інтегрувати їх в сучасне міське середовище та як зберегти цінні пам’ятки.

«Свідоме знищення культури та перекручення історії – це методи якраз тієї самої комуністичної влади, і загалом - російських окупантів впродовж століть. Переосмислення минулого - болючий процес для усієї нації. Тим більше зараз. Але це необхідно, щоб ми творили власний культурний код. Переможний», - наголосив мер.