За кілька тижнів до початку широкомасштабного вторгнення в Україну Путін значно звузив коло своїх радників. Спілкування він обмежив лише найближчим оточенням. Їх ще називають «яструбами». Саме разом з міністром оборони Сергієм Шойгу, начальником Генштабу Валерієм Герасимовим та секретарем Ради безпеки Росії Миколою Патрушевим було «винесено вирок», тобто схвалено «спецоперацію». Де ці московські високопосадовці зараз?.. Якщо раніше вони регулярно коментували події, то за останній місяць публіці показали лише одного.
Про найближче коло, з яким радився Путін, пише Bloomberg, посилаючись на інформацію обізнаних джерел. Видання зазначає, що представники російської еліти розуміють, що вторгнення в Україну було катастрофічною помилкою. Водночас вони переконані, що Путін не відступить.
Через кілька днів після провалу бліцкригу Путін зник. З тих пір кажуть, що російський лідер перебуває у бункері. Відео, на який нібито він присутній, при детальному аналізі, виявляється монтажем. Існують припущення, що російський президент переховується на Алтаї.
З Шойгу все теж цікаво. В Росії кепкували з його пристрасті до самореклами та піару, адже міністр за будь-якої нагоди показувався. Після лютневого «провалу» почесний оленяр зникав на кілька тижнів. Кажуть, були проблеми із серцем. Більш того, нещодавно його навіть лікували протягом трьох тижнів (стільки про Шойгу нічого не було чути) після перенесеного інфаркту. Потім генерала «засвітили» вчора на нараді, хоча інсайди кажуть, що інфаркт може бути не природнім, а самі він під вартою. Втім офіційно про це не кажуть.
Далі – Валерій Герасимов. Саме начальник Генштабу відповідав за перемогу «за три-п’ять днів». Коли наприкінці березня підшукали «сирійського м’ясника» Дворнікова, Герасимов зник. Навіть російська преса його не згадує. Є припущення, що людина теж обмежена у пересуванні.
Нарешті, Патрушев. Секретаря Радбезу вважали одним з найвпливовіших у Росії. До речі, наприкінці січня саме він заявив, що для України з боку РФ «немає жодної загрози», але вже 21 лютого визнав квазіреспубліки, хоча і запропонував перед цим поспілкуватись зі Штатами. Фактично його риторика була від початку п=року поміркованою. Можна припустити, що він знав про плани Путіна, але не був таким прихильником війни, як Шойгу з Герасимовим. І тепер зник також і Патрушев.
Отже, Путін залишився без свого кола. Заступник очільника Совбеза Д.Медведєв, який нині безглуздою риторикою нагадує покійного Жириновського, не рахується. Але очільник Кремля не може собі дозволити програти…
В російській еліті не вірять, що Путін може змінити «курс», розглянути питання про припинення війни з урахуванням втрат чи серйозних поступок. Путін вже казав, що «хоч Росія і заплатить величезну ціну, Захід не залишив йому іншого вибору, крім ведення війни».
Деякі інсайдери поділяють припущення американської розвідки, що Путін може вдатися до обмеженого застосування ядерної зброї, якщо зіткнеться з невдачею в кампанії, яку він вважає своєю «історичною місією».
Разом із тим підтримка війни серед російських еліт, як і раніше, висока. Враховуючи тотальне панування Путіна над політичною системою, альтернативні погляди укорінюються лише у приватному порядку. Публічно ж більшість чиновників підтримують позицію Кремля. Частина з них справді вірить у правильність курсу. Проте багато хто з них надто зляканий репресіями проти інакодумства, які посилюються.
