На прохання українського уряду британські військові інженери проаналізували частини російської зброї та виявили достатньо доволі резонансних «деталей». Зокрема, вони довели, що попри санкції росіяни діставали запчастини з країн НАТО після 2014 року, а розпіарена «високоточна» зброя створена на старих технологіях. Фактично відкриття експертів перекреслюють наративи кремлівської пропаганди про військову міць РФ та показують її залежність від розробок минулого сторіччя та імпортованих комплектуючих.

Приватні аналітики вивчили електроніку з частин нових російських крилатих ракет і гелікоптерів, що розбилися в Україні. Виявилось, що у високотехнологічній зброї повторно використовуються технології, яким уже кілька десятків років. Крім того, виявлено західні компоненти, виготовлені після 2014 року.

Про це йдеться у статті The New York Times (NYT), написаній на основі висновків Conflict Armament Research. Це незалежна британська група, що ідентифікує зброю. Її експерти перевірили російську техніку в липні на прохання українського уряду.

«Ця зброя є найкращою в російському арсеналі. Але вона містить досить низькотехнологічні компоненти», – йдеться в матеріалі.

Зазначається, що доповідь аналітиків підриває наратив Кремля про те, що РФ має потужну та технологічну армію, що на основі власних розробок може конкурувати з армією західних супротивників. Зброя, яку Росія використовує для знищення українських міст, часто створена на базі західних інновацій, незважаючи на санкції, введені проти Росії після окупації Криму.

«Ми побачили, що Росія повторно використовує одні й ті ж електронні компоненти в різних видах зброї, включаючи їх новітні крилаті ракети і ударні вертольоти... Російська керована зброя сповнена неросійських технологій та компонентів, і більшість мікросхем, які ми задокументували, виготовили західні країни після 2014 року», – розповів дослідник Conflict Armament Research Демієн Сплітерс.

Що саме виявили

Експерти проаналізували залишки трьох типів російських крилатих ракет. До списку ввійшли нові моделі Х-101 і Торнадо-С.

«Всі вони містили ідентичні мікросхеми з маркуванням SN-99. Вони, за словами групи, при найближчому розгляді виявилися приймачами супутникової навігації, критично важливими для роботи ракет», – говориться в матеріалі.

За словами Сплітерса, використання Росією одних й тих самих компонентів вказує на вузькі місця в її ланцюжку поставок. Тому реальне обмеження поставок N-99 уповільнить здатність Москви поповнювати запаси керованої зброї.

Дослідники також знайшли залежність Росії від західних виробників напівпровідників у боєприпасах, безпілотниках, комунікаційному устаткуванні, авіоніці гелікоптерів та інших військових товарах. "Росіяни весь час продовжували повертатися до тих самих виробників. Як тільки ви це дізнаєтеся, стає легше націлюватися на ці мережі", – зазначив Сандерс, маючи на увазі жорсткий контроль над дотриманням санкцій.

Найцікавіше – це рівень західних технологій, які використовують росіяни.

«Це рівень технологій кінця 1990-х або середини 2000-х у кращому випадку», – зазначив підрядник NASA Арсеніо Менендес, вивчивши фотографії російської військової електроніки.

Проблема полягає в наступному: воюючі сторони часто досліджують захоплену військову техніку. І, за словами експертів, вони були шоковані байдужістю Росії до того, що противник потенційно може переконструювати їхні "розробки".

«По суті, це еквівалент ігрової консолі Xbox 360. І схоже, що технологія відкрита для всіх, хто хоче розібрати її та зібрати власну копію», – вважає Менендес.

Для порівняння, у Міноборони США є стандарти, яких повинні дотримуватися військові підрядники, щоб ускладнити ворожим державам створення власних версій трофейної зброї.

«Ви можете побудувати сітку навколо комп'ютерного чіпа, яка при дослідженні видалить вміст», – сказав Менендес.

Однак російська навігаційна система нагадує архітектуру GPS-приймачів з відкритим кодом, на яку не поширюються федеральні обмеження щодо продажу та експорту оборонної продукції.

«Команда інженерів-електриків із коледжу могла б створити це», – вважає експерт.

На думку аналітиків, така мішанина з деталей і технологій пояснює, чому високоточні крилаті ракети Росії іноді такі не точні. Помилки, зроблені нестандартними пристроями GPS для обробки супутникових сигналів, можуть призвести до того, що крилата ракета промахнеться по меті.