У КП «Вінницяоблводоканал» стверджують, що не погоджуються на те, що тарифи на водопостачання та водовідведення залишились на попередньому рівні, підняття, яке викликало великий суспільний резонанс, вважають обґрунтованим, тому разом з аналогічними підприємствами в інших містах прагнуть затвердження нових розцінок на свої послуги.

Нагадаємо, «Вінницяоблводоканал» хотів підвищити тариф на обидві послуги з 25,60 до 42,90 грн/м3. Однак, тариф на воду залишиться незмінним. НКРЕКП скасувала рішення після критики Зеленського.

Національна комісія, яка здійснює держрегулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), скажімо так, промацала ґрунт. Регулятор, який мав би бути незалежним, виконав те, чого забажала влада. Попри підписаний президентом закон, яким заборонено підвищувати тарифи під час воєнного стану, розцінки на електроенергію зросли. Бо додаткові гроші потрібні на відновлення приватних та державних об’єктів. Далі настала черга водоканалів, які перебувають у комунальній власності. Спробували. Але через критику комісія «відіграла все назад».  

Що об’єктивно обурило вінничан? Місто живиться водою з відкритого джерела, на очистку русла виділяли протягом кількох років кошти, земснаряди працювали, а якість води не поліпшилась. І якщо раніше вінницький тариф був одним з найнижчих в Україні, то тепер пропонують зробити одним з найбільших.

У «Вінницяоблводоканалі» пояснили, що одними з найбільших тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення стають «через витрати на електроенергію та хімічні реагенти».

У нинішніх тарифах частка електроенергії складає 42%. Тож з підвищенням ціни на світло, відсоток має зберегтися. При цьому, ніхто не гарантує, що за більш високу ціну вода стане кращою.

«В нас 4 клас забруднення, вода стоїть через греблю Сабарівської ГЕС, треба дуже багато реагентів. У нас одні з найбільших в Україні витрат на реагенти. Разом із Житомиром, де теж високі тарифи передбачались», - пояснили суть проблеми у КП.

А як же земснаряди, на які облрада виділяла кошти? Вони мали б поліпшити стан речей у Південному Бузі. Натомість сьогодні ніхто навіть не згадує про те, що річку декілька років чистили, і саме поблизу водозабору. То або техніка погано працювала, або реагенти стали «слабкішими», або частина грошей псується по дорозі від споживача до готового продукту…

«Історія не завершена. Водоканали перебувають у критичному стані. Діючий тариф покриває витрати на 57%», - пояснюють на підприємстві, зазначаючи, що боротьба за підвищення тарифів триває.