Формально історія вінницького зброярства починається з появою НВО МВС «Форт» та створенням моделей пістолетів, які нині вважаються найбільш поширеними в Україні. Втім, у Вінниці раніше теж випускали зброю, і не кустарно. Приміром, місцевий завод тракторних агрегатів з 1970-их задовольняв ринок чудовими дитячими револьверами, які стріляли пістонами.
У Facebook вінничанин відомий за акаунтом Стогуно Чевал опублікував допис та світлини цієї колись популярної зброї.
«Гарно збережений револьвер в заводській коробці та з інструкцією колекціонери оцінюють у 800-1000 гривень», - зазначив автор.
Нагадаємо, що пристрасть до зброї у радянські часи «культивувалася» на державному рівні. Кінематограф виховував майбутніх захисників батьківщини на прикладах юних бійців з ворогами. Тому пістолети тоді були у кожного хлопчика, випускали їх в лінійці іграшок і товарів загального вжитку. І хоча пістони частково були бракованими, ними користувалися.
Автор допису звертає увагу на логотип Вінницького заводу тракторних агрегатів в правому верхньому куті коробки, як підтвердження факту випуску товару.
«Можливо, іграшка сама по собі так «зашмульгалась» від надмірно частого використання, але нерідко хлопчаки спеціально натирали свої пістолети ганчірочками з пастою ГОІ, аби надати більш хвацького вигляду», - зазначає у коментарі до фото вінничанин.
За його словами, взагалі ж вінницькі револьвери вкривались так званою «молотковою» матовою фарбою, тож виглядали не надто привабливо.
Автор допису вказує, що на заводі не переймалися, аби револьвер виглядав солідно. Тому могли «втулити пластикову ручку ідіотського кольору, наприклад, блакитну» чи світло-сіру. Хлопчики того часу до такої кольорової гами ставилися з презирством.
Для заряджання револьвер розламувався навпіл на шарнірі. На штир всередині надягався рулон пістонної стрічки. До речі, інструкцію до вінницького револьвера друкували в Тульчинській районній типографії.
Набої, точніше пістони, до револьвера продавались в паперових циліндриках, ззовні схожих на упаковки з аскорбінкою. В кожному циліндричному згортку містилось по 10 рулончиків пістонів. Це були смужки відправленого на переробку газетного паперу (часто із надрукованим текстом), на якому були нанесені «цятки» із сірки.
