У Вінниці урочисто відкрили пам‘ятник праведникам народів Світу. Це вже третій меморіал, який встановили у Вінницькій області українцям, які переховували євреїв від нацистів в роки Голокосту.

Держава Ізраїль встановила звання «Праведник народів Світу», віддаючи данину поваги і вдячності людям, які ризикуючи своїм життям та життям своїх рідних рятували інших. Серед них чимало наших співвітчизників.

Згідно досліджень в Україні 2 544 особи - праведники народів Світу, 18% з них подоляни. Найбільше людей, яким згодом присвоїли звання праведник Світу, були мешканцями Вінниці, Немирівського, Хмільницького і Барського районів.

Подоляни переводили євреїв з німецької зони окупації на румунську, де з 1942 року був більш-менш пом’якшений режим.

Авторами пам‘ятника, встановленого у Вінниці, є Володимир та Наталія Насонови з Теплика.

На церемонії відкриття виступили посадовців, громадські діячі, науковці.

Про історичні факти, які розкривають страшні сторінки геноциду, розповіла заступник директора Державного архіву Вінницької області з питань науково-методичної роботи Фаїна Винокурова: 

«В період нацистської окупації Вінницької області в екстремальних умовах окупаційного режиму кожен робив свій вибір: рятувати, видавати, чи просто спостерігати. На жаль, зрадників було багато. За факт порятунку євреїв людей безжалісно страчували. В фондах ДАВО зберігаються накази і об’яви з тих часів, де чітко записано: «За переховування жидів до страти».

Цей ланцюжок зла, який був притаманний колаборантам, розірвали праведники народів Світу. Ті люди, які ризикуючи своїм життям, життям своїх родин рятували євреїв і їх дітей. Цих людей було не багато, їх не могло бути багато, адже праведництво – це героїзм, а героїзм це не повсякденна людська якість».

Очевидиця тих подій, заступник Вінницького товариства колишніх в’язнів гетто і концтаборів та їх рятівників Циля Краснер також висловила слова вдячності праведникам народів Світу:

 «Сьогодні дійсно дуже важлива подія, не лише в житті нас - колишніх в’язнів концтаборів і гетто, не лише в житті праведників, а й всіх жителів Вінниччини та України. Сьогодні ми вшановуємо пам’ять тих, хто загинув і тих, хто рятував. Символічним є те, що пам’ятник праведникам встановлено неподалік від пам’ятника тим, кого вони рятували від загибелі. Час відносить нас все далі і далі від тих подій, але пам’ять залишається вічною.

Це пам’ять про тих, хто ризикував своїми рідними і близькими, вони показали обличчя нації, рятуючи невинних євреїв. Я схиляю голову перед тими, хто мене рятував недосипаючи ночей і ризикуючи власним життям. Це були сміливі, мужні люди, які мали розуміння цінності людського життя. Цих людей майже не залишилось, але їх діти і онуки несуть вогонь людяності, мужності, порядності і героїзму, який заповіли їм їх батьки».

На знак пошани присутні на відкритті поклали квіти до пам’ятного знаку, а також, за єврейською традицією, невеличкі камінчики на знак поваги.