У Вінниці 17 квітня відбувається жіночий бізнес-форум VinLadyFest. Чи не головною «зіркою» заходу став третій президент України Віктор Ющенко. Коли після 50-хвилинного запізнення колишній очільник держави завітав на прес-конференцію, журналістам відвели «5 хвилин» за запитання, попередивши, що вони не мають стосуватися політики. Через «неформат» організатори відкинули перші питання вінницьких журналістів, але цікавість NaПарижі, «якою може бути Україна після 21 квітня», вінничанам топ-спікер розповів.
Віктор Андрійович розпочав здалеку. Можна припустити, що політик хотів, аби люди самі зрозуміли, що конкретно вони хочуть від України після президентських виборів.
«Питання, за кого голосувати, нагадує ситуацію, коли ви прийшли на київський вокзал, стали серед залу і не знаєте куди їхати. Ніколи не голосуйте за прізвище. Прізвища відповіді не дають. Не голосуйте за кривого, лисого, кучерявого, молодого, старого. Бо це не критерії. Завжди голосуйте за кращого. А коли ви обираєте, хто кращий перед вами має стояти декілька самих актуальних очікувань, які хочеться здобути завтра. Якщо ви знаєте, що ви хочете, щоб в завтрашньому дні відбулося, я вам легко скажу, за кого треба голосувати. Я знаю за кого я голосую і я цього не приховую.
Ми ще не навчилися обирати, бо це відповідальність. Вибори цікаві тоді, коли є громадянин і людина, яка за все відповідає, незалежно від посади. Але коли ми хочемо мати лише права, а не хочемо відповідати, за того, кого обираємо, то це якийсь незрозумілий критерій. (Це прозорий натяк на більшість виборців, які згадують про власні права, але інколи ігнорують обов’язки, - прім. авт.). От поїдьте з нашими сьогоднішніми критеріями («відбору» кандидатів, - прім. авт.) у Литву, Польщу чи Чехію. Нас ніхто не зрозуміє. Тому насправді все починається і нас. Я не можу дати відповідь, яка належить вам (про майбутню Україну і сподівання, - прім. авт.)», - зазначив В. Ющенко.
Проте третій президент узагальнено зупинився на одному з кандидатів.
«Я не буду оригінальний, якщо ми маємо президента, який не може дати відповіді на російську війну, до того ж відповідь не просту, не однокрокову, а думаючу. Я другого «миру» не хочу , і я про це давно кажу. Це не той «мир», який забирає в моїх батьків, прадідів, родини, моєї нації – суверенітет, незалежність, територіальну цілісність. Це не той мир…
Можу привести паралель - пройшло 74 роки із закінчення другої світової війни. От цікаво, чому Японія мирний договір з Росією не підписує? Тому що є «червона лінія» (Токіо вимагає повернення РФ чотирьох островів Курильської гряди, а без них не погоджується на мирний договір з Москвою, прім. авт.).
Тому давайте нелегковажити. Так, дуже важливо перевести з «гарячої» фази у «прохолодну» чи «холодну», дуже важливо, щоб наші хлопці і дівчати не гинули. Найти ту лінію перетину, яка цю трагічну «частину» консервує. Але якщо ми не ставимо на порядок денний питання територіальної цілісності… це не наше право на ліво і на право роздавати суверенні і національні інтереси. Тут є дуже тонкий лід, тому я остерігаюся від полеміки», - зауважив колишній очільник держави.
А потім Віктор Ющенко перейшов на економічну тематику. Чому? Можна припустити причина не стільки в його фінансовій освіті, а в тому, що більшість українців з президентськими виборами пов’язують поліпшення саме свого фінансового стану.
«Жити в країні, де 50% економіки в «тіні», соромно. В Африці цього немає, в Латинській Америці цього нема… Я нікого не хочу принизити, але це соромно і говорить про те, що є влада і бізнес, і там немає діалогу. Ми говоримо, що у кожному суспільстві є 5-6% криміналітету, він ніколи не слухає владу та не дотримується законів. Але 50% бізнесу в нас - це тіньовий бізнес, який не є кримінальним. Це той, який не приймає правила гри держави. Має бути постійний діалог між владою і бізнесом. Тоді буде легко дійти до консенсусу», - пояснив свою думку В. Ющенко.
Окремо він зупинився на грошах у скляних банках…
«У нас 120 мільярдів доларів на руках у населення і чомусь люди не несуть їх у фінансову систему. Такого немає у інших країнах. Так хто ж нас буде фінансувати, де та самопоміч, яка належить нації. У бізнесі зберігається 140 мільярдів закордоном. Разом це 260 мільярдів - це чверть трильйона доларів українського ресурсу, який не працює в фінансовій моделі.
Якщо ми самі собі не створимо формулу фінансування, мотивації фінансових ресурсів, так до нас ніхто не прийде допомагати. Я переконаний якби ми раз на місяць в Будинку уряду чи Українському домі зустрічалися і обговорювали план дій, чому ми так поступаємо, ситуація змінилася.
Я з нетерпінням чекаю діалогу. Точно стверджую, що в нас немає проблем із знаннями, нам не треба грузинів, поляків, литовців, щоб допомогли реалізувати перші 10 кроків - як українців зрозуміти українській владі?.. Нам потрібно бажання. З одної сторони - влади, яка розуміє, що бізнес - її перший партнер.
Нам потрібно сідати за круглий стіл і спочатку вести діалог, який породжує довіру. Довіра породжує консенсус. Другого варіанту немає. І я, до речі, Володимиру Борисовичу (Гройсману – прим. авт.) дуже часто про це кажу. В нас немає проблеми «дорожньої карти», якщо ми говоримо про економіку. Потрібно закласти мотиви і принципи. Далі на кожній кафедрі університету буде свій план», - зазначив колишній глава держави.
