Із 2006 року у різних куточках Вінниці проходять археологічні розкопки. За цей час знайдено безліч унікальних речей, а також доведено, що на Старому місті поселення існувало у «золотоординський» період. Цього року старший науковий співробітник Інституту археології НАН України Лариса Виногродська у Вінниці не «копає». Проте вона переконана, що у шарах ґрунту біля Спасо-Преображенського собору "заховано" ще чимало таємниць.
Вінничани, які хоча б трішки цікавляться історією свого міста, вже звикли до того, що влітку археологи шукають «скарби». Звісно, не золото, а артефакти середньовіччя. Останніми роками Л. Виногродська керувала розкопками на так званій Замковій горі (в районі Старого міста) і невеличкому клаптику подвір’я між Спасо-Преображенським собором (будівля колишнього Домініканського монастиря) і краєзнавчим музеєм. А у 2006-му вона обстежувала територію давнього городища поблизу лікарні ім. Ющенка, де окрім нашарувань трипільського та скіфського періодів є залишки давньоруського валу…
«Зараз я працюю у Кам’янці-Подільському. З Вінниці не було замовлення. Оскільки я зазвичай наперед планую роботу, то ще у грудні минулого року поцікавилася у представників Вінницької мерії, чи потребуватиме місто нових розкопок. Мені сказали, що ні… Замовлень завжди достатньо, тому обрала інше подільське місто. До речі, тут саме музей фортеці знайшов кошти на розкопки», - пояснила Лариса Іванівна те, що цього разу працює не у Вінниці.
Сезон безпосередньо розкопок у Вінниці тривав приблизно півтора місяця та коштував міському бюджету минулого року 350 тисяч. Нагадаємо, що за останні роки археологи розпочали фундаментальні пошуки невідомої історії Вінниці.
Л. Виногродська зізнається, що наразі історики намагаються опиратися на документальні підтвердження згадок про міста та їх вагу у певний час. Але оскільки фахівці зізнаються, що через війни, пожежі та інші обставини документів обмаль, змінюється відношення до археології.
Можна знайти певні фрагменти артефактів окремого періоду, що історикам дасть підґрунтя для розвинення певних теорій. На основі знайдених решток і цих теорій створюються і туристичні родзинки.
Більш того, сьогодні туристів приваблюють оборонні споруди і підземні ходи. Такий тренд. Дослідниця впевнена, що вінничанам варто приділити цьому більше уваги, адже під центром міста є ходи.
Як приклад вона наводить підземелля під храмом Діви Марії Ангельської, що на вул. Соборній, де монахи-капуцини розчистили підземні ходи. І вони приваблюють туристів значно більше, ніж експонати у виставкових залах. Хоча ходи є і в інших куточках центру міста.
«Я вважаю, що для такого міста, як Вінниця, розвиток туристичного потенціалу є актуальною темою. Тим більше, що вже є що показувати», - зазначає археолог.
Як і шукати… За її словами, на Старому місті більше немає сенсу копати, адже досліджено усю наявну територію, яка обмежена кладовищем та дорогою. Проте біля Спасо-Преображенського собору роботи лише розпочаті…
«Ми і раніше знаходили там хід. Потім його забетонували. Впевнена, що при умові продовження досліджень знайшли би інші цікаві деталі, які давали б підстави вважати, що певні культові комплекси існували там раніше середини XVI сторіччя. Саме домініканці першими прийшли до Вінниці, спорудили дерев’яну церкву. Її було спалено. Рештки ми знайшли.
На жаль, всі хочуть отримати бажаний результат дуже швидко. В археології так не буває. Потрібно довго і планомірно досліджувати… Я вважаю, що біля сучасного собору потрібно перекопати весь двір. Він відкриє багато цікавого», - переконана Лариса Виногродська.
Минулорічні шурфи у центрі міста наразі «законсервовано». Лариса Іванівна зазначає, що це помилкове твердження. Їх «тимчасово» накрито…
«Потрібен проєкт консервації, а потім через тендер виконання робіт фаховими архітекторами-реставраторами. Археологи лише починають процес, розкривають таємниці, а далі вже працюють інші», - запевняє Л. Виногродська на прикладі шурфів біля собору.
За її словами, знахідки минулих років наразі зберігаються у фондах краєзнавчого музею. Вони - ці фонди – переповнені. На думку Лариси Іванівни, місту варто замислитися над створенням окремого музею історії Вінниці, де б зберігалися артефакти від часів трипільської доби, знайдені на Старому місті, до відносно сучасних. Але бажано поєднати їх з дослідженими частками підземель. Більш того, при будь-яких будівельних роботах в історичному центрі бажано залучати археологів, аби не пропустити щось цікаве.
Також вона додає, що для розвитку туризму потрібні наукові конференції. Не загальні, а конкретно з історії міста. Саме такий комбінований підхід з часом привабить туристів до Вінниці, де насправді є що подивитись.
