Вінничани продовжують шляхом подання петицій пропонувати нові назви для вулиць у місті у рамках процесу деколонізації та дерусифікації. Хоча, деякі з цих пропозицій вже стають не актуальними, адже топоніми нещодавно отримали нові назви. Але не всі. Так, вулицю та провулок Салтикова-Щедріна пропонують перейменувати на Мирослава Скорика.
Відповідну петицію до міськради опублікував 25 травня Дмитро Романюк. Нагадаємо, Салтиков-Щедрін – російський письменник-сатирик, твори якого вивчали у школі в радянські часи. Вважалось, що він висміює царизм… Жодним чином він не пов'язаний з Україною. Більш того, він навіть був віце-губернатором у рязанській та Тверській губерніях.
«Ніякої причетності, як письменник до становлення української культури він не має. Пропоную перейменувати на честь національної легенди України, композитора, який за життя зробив величезний внесок у становлення української культури та музичного мистецтва - Мирослава Скорика», - пропонує автор петиції.
Вулиця та провулок Салтикова-Щедріна розташовані у мікрорайоні Корея.
М.Скорик - видатний композитор і музикознавець, Герой України, народний артист України, лавреат премії ім. Т. Г. Шевченка, кандидат мистецтвознавства, співголова Спілки композиторів України (2006—2010), художній керівник Київської опери (2011—2016), Національна легенда України. Внучатий небіж Соломії Крушельницької
Твори Мирослава Скорика регулярно виконують в Україні, інших пострадянських країнах, а також у Німеччині, Франції, Австрії, Нідерландах, Болгарії, Чехії, Словаччині, Польщі, Великій Британії, США, Канаді, Австралії. Композитор часто виступав як диригент і піаніст із виконанням власних творів.
У стилістиці продовжував традиції львівської композиторської школи, органічно пов'язаної з різноманітними первинними жанрами; дав модерну авторську візію українського, зокрема карпатського, фольклору і львівського міського та салонного музикування, а також сучасної популярної музики, насамперед джазу. В творчості композитора можна виділити декілька періодів: ранній (1955—1964); неофольклорний (1965—1972); неокласичний (1973—1978); неоромантичний (1983—1983); полістилістичний (1986—1998); постмодерний. Багато років Мирослав Скорик співпрацював з Симфонічним оркестром Держтелерадіо України під керівництвом Вадима Гнєдаша та Володимира Сіренка.
