У Вінниці, на Вишенському озері, з‘явились бобри. Тварини, які вже знаходились на грані вимирання, добре почуваються на водоймі, що знаходиться в межах міста. Вінничани діляться світлинами, на яких зображено результати життєдіяльності бобрів – повалені чи добре «надгризені» дерева біля водойми, які от-от можуть впасти.

Вінничанка Ірина Баранович на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook написала:

«Свята продовжуються! Поки всі доїдають салати, бобри доїдають дерева на Вишенському озері».

Зазначимо, що в результаті хижацького промислу - бобри мають цінне хутро – цей вид був до 1920 року майже винищений в Україні. Нині поголів'я відновлюється.Тепер відбувається помітне зростання чисельності і розширення ареалупроживання цих тварин.

Відновлення чисельності бобрів пов'язано зі зменшенням попиту на хутро.

Бобри, як і щурі, класифікуються, як мишоподібні гризуни. Правда, щурів відносять до родини хом‘якових, а бобри – боброві.

Живуть бобри поодинці або сім'ями. Повна сім‘я складається з 5-8 особин: сімейної пари і молодих бобрів — приплоду минулого і поточного років. Сімейна ділянка іноді займається сім'єю протягом багатьох поколінь. Невелику водойму займає одна сім'я або холостий  бобер. На більших водоймах довжина сімейної ділянки вздовж берега становить від 0,3 до 2,9 км. Від води бобри рідко віддаляються більш ніж на 200 м. Протяжність ділянки залежить від наявності кормів. У багатих рослинністю місцях ділянки можуть змикатись і навіть перетинатися. Межі своєї території гризуни мітять "бобровим струменем". Мітки наносяться на особливі горбики з бруду, мулу і гілок висотою 30 см і шириною до 1 м. Між собою бобри спілкуються за допомогою пахучих міток, поз, ударів хвостом по воді і криків, що нагадують свист. При небезпеці бобер голосно вдаряє хвостом по воді і пірнає. Хлопок служить для всіх бобрів в межах чутності сигналом тривоги.

NaПарижі писав про відновлення поголів‘я диких кабанів в одному із лісництв Вінницького району.