У цьому році планується суттєво переформувати структуру Вінницької обласної клінічної лікарні ім. Пирогова. Медичний заклад має орієнтуватися, в першу чергу, на надання хірургічної допомоги. Саме тому обговорюються варіанти скорочення ліжкового фонду. Вони торкнуться кількох відділень терапевтичного профілю. Втім, остаточний обсяг «оптимізації» місць поки невідомий.
Нагадаємо, що реформа галузі охорони здоров’я передбачає поступове змінення підходів не тільки у фінансуванні, але й лікуванні. У цьому році вона впроваджується у первинній ланці. Тому, якщо центри первинної медико-санітарної допомоги весною 2018-го перереєструвалися у неприбуткові заклади, то «Пироговку», як лікарню, що відноситься до третинного рівня надання медичної допомоги, цей процес чекає ближче до 2020 року. Перереєстрація – один з кроків, інші стосуються «залучення» пацієнтів.
Як стало відомо NaПарижі від лікарів закладу, окремі зміни у Пироговській лікарні мають відбутися вже найближчим часом. Оптимізація нібито поширюється на кардіологічне, пульмонологічне та гастроентерологічне відділення. Їх планують розформувати, а певну кількість терапевтичних ліжок додати до існуючих відділень хірургічного профілю для передопераційного нагляду та післяопераційного контролю за хворими.
«Раніше в нашому відділенні було 60 ліжок, тепер залишилося 46. У середньому стаціонарне лікування пацієнта розраховано на 12 днів», - пояснює завідуючий кардіологічним відділенням Сергій Шершун, до якого видання звернулося за коментарем.
Він вказує, що за рік у відділенні лікуються 1200-1300 хворих, 60-80% яких проживають у області. Решта – мешканці Вінниці. Можливо, не всім хворим потрібно лікуватися у «Пироговці». В регіоні передбачається створення розгалуженої мережи. Крім кардіологічних стаціонарів обласного центру мають бути аналогічні відділення у кожному з шістьох госпітальних округів. Поки що де-факто їх немає. Однак у районних лікарнях існують або спеціалізовані відділення, або кардіологічні ліжка у терапевтичних відділеннях.
«На жаль, на районному рівні недостатньо фахівців та обладнання, щоб надати той спектр допомоги, на який хворі розраховують у нас. Так, до наших лікарів часто звертаються у випадках, коли час утрачено. Зустрічаються діагнози, які важно виявляти на районному рівні. У хірургічному корпусі створюється нова служба. У склад кардіохірургічного центру має увійти відділення для хворих на серце, яким не потрібна операція», - зазначає Сергій Володимирович.
Зменшення кількості ліжок не призведе до критичної ситуації. Він вказує, що районні кардіологи можуть навіть минаючі обласну лікарню відправляти хворих до спеціалізованих інститутів. Саме так поступають вінницькі фахівці, коли відчувають потребу у більш кваліфікованій консультації.
Таким чином, за задумом більшість хворих має отримувати допомогу на вторинному рівні – у міських та районних лікарнях. За офіційними даними з відкритих джерел відомо, що лише 10-15% кардіологічних хворих потребують будь-якого хірургічного лікування. Більшості достатньо терапевтичних методів.
«Звісно, оптимізація потрібна. Розмови про скорочення відділення я давно чув. Лікарі подали керівництву свої пропозиції, а він має направити своє бачення майбутньої кардіослужби у департамент. Мені відомо, що поки триває дискусія, але кількість ліжок в кардіології зменшиться однозначно», - запевняє завідувач відділенням.
Можна припустити, що новий кардіохірургічний центр має створюватися на базі відділення хірургії судин, як однієї з провідних клінік у Вінниці, де і зараз фактично спроможні виконувати коронарографію та стентування судин. Додадуть йому 10 ліжок, чи більше, з’ясується після затвердження нової кількості ліжкомісць у лікарні.
За словами головного лікаря обласної лікарні ім. Пирогова Олександра Жупанова, оптимізація на часі, і вона передбачає надання на третинному рівні лише високоспеціалізованої екстреної медичної допомоги.
«Хронічні захворювання мають лікуватися у відповідних відділеннях вторинного рівня – у районах. У нашій лікарні віддамо перевагу гострій патології та ендоваскулярній судинній хірургії. Але зазначу, на даний час ми лише шукаємо варіанти, розмірковуємо. Казати про кінцевий результат рано», - запевняє NaПарижі Олександр Борисович.
Підсумуємо, серцево-судинні захворювання найбільш поширені серед різних патологій. Смертність від них переважає інші хвороби. Реформа галузі передбачає, що саме сімейні лікарі мають піклуватися про стан серця та судин своїх пацієнтів та своєчасно назначати дієве лікування. Коли вони не справляються, то мають «передавати» хворих у спеціалізовані відділення госпітальних округів. Якщо і там не можуть відповідним чином допомогти, то відправляють людей на третинний рівень – до обласної лікарні чи профільного інституту.
Це в теорії. На практиці більшість сімейних лікарів не є фаховими кардіологами. Особливо у сільській місцевості. Госпітальні округи не створені, кардіологічні служби у процесі формування, обладнання у більшості лікарень застаріле, а дефіцит кваліфікованих кадрів відчутний навіть у великих райцентрах. Мабуть, тому хворі їдуть до Вінниці…
В обласному центрі до 2020 року за кошти ЄБРР мають створити потужний межрегіональний кардіоцентр. Втім будівництво ще не розпочато. Тому поки що кваліфіковану допомогу хворі, як і раніше, отримують або у кардіоцентрі міської лікарні №1, або у «Пироговці».
Зрозуміло, реальність – не привід залишати все як є. Варто у процесі дискусії знайти компромісне та оптимальне рішення, яке має відповідати відомому вислову античного лікаря Гіппократа «Не нашкодь». Зважаючи на досвід та фах тих, хто шукає рішення, можна сподіватися, що вони оминуть помилкові варіанти.
