Фінансові установи будуть продовжувати масово порушувати права клієнтів поки Парламент не схвалить законопроекти 2456-д та 8055, що мають захистити українців. Обидва документи розроблені за підтримки експертів Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору» та внесені на розгляд Верховної Ради групою депутатів, що представляють різні політичні сили в парламенті. У разі успішного голосування в Україні буде створено абсолютно нову систему захисту прав споживачів фінансових послуг, а громадяни будуть захищені від недобросовісних дій фінустанов.
Нагадаємо, періодично у центрі міста можна побачити кілька десятків людей, які зустрічаються, аби дізнатися, що нового з кредитною спілкою, куди вони вклали гроші. Обміняються думками і розходяться. З такими спілками «погоріли» тисячі вінничан. Раніше збиралися і вкладники банків, які турбувалися за свої кошти. Сучасна система не дозволяє захистити у багатьох випадках.
Нова система захисту прав споживачів фінансових послуг почала розбудовуватися в Україні саме за ініціативи Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору». Спочатку парламентом було успішно прийнято Закон «Про споживче кредитування» (набрав чинності 10.06.2017), який розроблявся Проектом.
Потім фахівці Проекту розробили ще два законопроекти, які кардинально змінять ситуацію із захистом прав споживачів фінансових послуг в Україні (законопроект № 8055 «Про установу фінансового омбудсмена» та № 2456-д «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення захисту прав споживачів фінансових послуг»).
Чому виникла потреба у двох нових законопроектах?
«Закон «Про споживче кредитування» встановив зобов’язання фінансових установ щодо чесної поведінки при рекламі, розкритті інформації про умови кредитів, повідомленні реальної вартості кредиту та виборі страхових компаній. Однак, цей Закон не передбачав санкцій за його порушення», – пояснює Тетяна Бурак, експерт Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору».
Після проведеного Проектом USAID «Трансформація фінансового сектору» дослідження (візити проводились методом «таємного покупця» у відділення банків, фінансових компаній та кредитних спілок), виявилось, що Закон «Про споживче кредитування» не виконується багатьма фінансовими установами, оскільки в ньому не прописані санкції за невиконання Закону.
Зокрема, попри заборону реклами безпроцентних кредитів, кожен десятий знайдений рекламний матеріал говорив, що кредит надається під 0% або близьку до нуля ставку. Крім того, дослідження виявило, що в документах, які надаються клієнтам фінансових установ, не зазначаються та неправильно вказуються усно реальна річна процентна ставка (РРПС) та загальна вартість кредиту для споживача – консультанти називають розмір номінальної ставки (яка, як правило, низька – 0,01%), але «забувають» сказати про значні комісії за видачу та місячні комісії, в результаті яких РРПС становить 200% річних і більше. Також поширеною залишається заборонена практика нав’язування страхових полісів, коли позичальники не мають можливості вибрати страхову компанію – жодному «таємному покупцю» не дали скористатися правом на вибір страхової компанії.
«Серед причин існування недобросовісних практик є відсутність у регуляторів фінансового ринку достатніх повноважень. Наприклад, права накладати штрафи за порушення прав споживачів. Іншою причиною є те, що і самі фінансові установи дуже повільно змінюють свої практики обслуговування клієнтів. Не всі привели їх у повну відповідність до вимог Закону», – коментує ситуацію керівник юридичного напряму Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору» Тетяна Грищенко.
Саме законопроект 2456-д вирішує цю проблему: законопроектом пропонується надати регуляторам фінансового ринку (НБУ, НКЦПФР, Нацкомфінпослуг) необхідні інструменти правозастосування (перевірки, порушення справ, штрафи та інше) за порушення Закону та прав споживачів.
«Поки законопроект 2456-д не буде схвалений регулятори не зможуть ефективно контролювати виконання фінансовими установами Закону «Про споживче кредитування» та іншого законодавства у сфері захисту споживачів фінансових послуг. Ми бачимо, що на практиці фінансові установи демонструють низький «добровільний» рівень дотримання норм Закону. Для того, щоб захистити українців, регулятори фінансового сектору мають отримати дієвий інструментарій для забезпечення «примусового» виконання законів. Від нових правил гри на ринку споживчого кредитування виграють обидві сторони – як споживачі, так і кредитодавці», – впевнений заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності Руслан Демчак.
Окрім нових повноважень для регуляторів фінансового ринку в Україні пропонується запровадити абсолютно нові механізми вирішення спорів, які виникають між громадянами та фінансовими установами. Дієвим інструментом розв’язання конфліктних ситуацій між споживачами фінансових послуг і фінансовими установами має стати вирішення спорів через установу фінансового омбудсмена. Її створення передбачено законопроектом 8055.
Фінансовий омбудсмен, у першу чергу, буде намагатися здійснити медіацію, примирити сторони спору (у країнах ЄС ця процедура є успішною в 60-70% випадків). У разі неможливості досягти примирення, фінансовий омбудсмен буде приймати скарги громадян, розглядати спір і приймати відповідне незалежне справедливе рішення. Звертатись до фінансового омбудсмена зможуть виключно фізичні особи, але жоден споживач не буде обмежений у конституційному праві звернутися до суду на будь-якому з етапів вирішення спору. Передбачається, що рішення омбудсмена будуть прийматися неупереджено, компетентно та досить швидко – в строк до 60 днів. Для порівняння українські суди можуть розглядати такі справи 1-2 роки.
«В конфліктах з фінансовими установами українці залишаються абсолютно незахищеними. На сьогодні такі спори може вирішувати лише суд. Але, за результатами досліджень, тільки 10% українців довіряють українській судовій системі. Тому установа фінансового омбудсмена – це інституція, яка дуже потрібна українцям сьогодні. Вона буде допомагати вирішувати спори у позасудовому порядку. І ці спори будуть вирішуватись швидко та справедливо», – підкреслює Тетяна Бурак, експерт Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору».
У законопроекті 8055 закладено такий алгоритм призначення фінансового омбудсмена, який дозволить йому бути максимально незалежним. Як показує світовий досвід, така неупереджена та професійна інституція, як фінансовий омбудсмен, буде користуватися довірою громадян. Інститут фінансового омбудсмена та механізм позасудового вирішення спорів - не український винахід. Він успішно працює у більшості країн ЄС. Тому законопроект 8055 – це спроба побудувати і в Україні нову, чесну, неупереджену і, найголовніше, ефективну систему вирішення спорів на фінансовому ринку.
