Первинний ринок житла інвестиційно привабливий лише у 9-ти регіонах та 8-ми обласних центрах України. Цим користуються понад 75% інвесторів. Такі висновки зроблені у дослідженні  ГІС «Увекон», в якому аналізувалась минулорічна картина. Так от, первинна нерухомість у Вінниці та області протягом року зростала у ціні найбільш стрімко.

Згідно з дослідженням столичної компанії, у 2020 році найбільш привабливими для інвестування у первинний ринок житла були такі регіони (у порівнянні з попереднім роком у доларовому еквіваленті): Вінницька область — зростання на 25,5%, Хмельницька — на 14,9%, Закарпатська — на 13,4%, Херсонська — на 12,9%, Донецька та Волинська — на 12,6% кожна, Черкаська — на 11%, Рівненська — на 10,8%, Миколаївська – на 10,5%.

При цьому серед обласних центрів показники інвестиційної привабливості первинного ринку дещо відрізняються: у Вінниці зростання цін в доларовому еквіваленті на первинному ринку за підсумками 2020 року становить 26,6%, у Хмельницькому – 16,9%, Луцьку – 15,1%, Києві – 14,8%, Черкасах та Сумах – на 11,8% кожна, Рівному – 10,7%, Херсоні – 10,3%.

«Темпи зростання цін на первинному ринку житла у вказаних регіонах та обласних центрах перевищували дохідність від альтернативних інвестицій, таких як купівля облігацій внутрішньої державної позики та відсотки за банківськими депозитами», — зазначив Роман Шепетько, інвестиційний аналітик ГІС "Увекон".

Водночас зростання цін на первинне житло у Сумській області (10%), Миколаєві (10%) та Ужгороді (9%) дорівнювало дохідності від альтернативних інвестицій: нижче від первинних ОВДП, номінованих у гривні (дохідність 10,2%), але вищими за середні процентні ставки банків за строковими депозитами для фізичних осіб, які становили 8,7%.

Темпи зростання цін на первинному ринку квартир в інших регіонах були нижчими за дохідність від вищевказаних альтернативних способів інвестування.

Володимир Шалаєв, генеральний директор групи компаній «Увекон», підкреслив, що за останні 3 роки інвестиційна привабливість житлової нерухомості базувалася на кількох основних чинниках, серед яких:

• обмежені можливості для зберігання та примноження коштів громадян;
• низька довіра до державних цінних паперів, якими є облігації внутрішньої державної позики;
• розвиток нових якісних форматів житла;
• інфляція та зростання споживчих цін на товари та послуги;
• зниження дохідності у 2020 році від інвестування в ОВДП, а також зменшення ставок за строковими депозитами для громадян.

За його словами, на цей момент понад 60% всіх інвесторів у житло, намагаються як мінімум зберегти свої кошти. З них понад 75% вкладають у первинний ринок житла: переважно на початкових стадіях будівництва, коли вартість кв.м на 15-20% менша за ціну співставної по характеристикам квартири на вторинному ринку.

Це така відповідь на питання, чому у Вінниці «первинка» дорожча, ніж у багатьох інших обласних центрах, навіть з мільйонним населенням.

«З 2018 року дотепер з моменту вкладання коштів на первинному ринку до продажу прав на майбутню квартиру (за 3-4 місяці до введення об’єкту в експлуатацію), потенційний інвестор міг отримати від вкладеної суми прибуток в середньому на 30-35% у гривні (понад 20% у доларах)», — розповів фахівець.

Ставки за банківськими депозитами (за даними НБУ) терміном на 12 місяців в період з 2018 року по липень 2021 року в гривні знизилися в середньому з 14,9% до 7,5%, а в доларах США — з 2,9% до 0,8%. Натомість за вказаний період вартість житла на первинному ринку в доларовому еквіваленті в найбільш інвестиційно привабливих регіонах зросла щонайменше на 15%.

Отже висновок – вінничани вкладають у нерухомість «зайві» кошти, штучно збільшуючи вартість квадратного метру. Адже сьогодні вважають це вигідним. Світова економіка вже проходила подібні «кроки», тому незабаром слід чекати на гальмування росту цін на житло у місті, а згодом навіть регрес.