Вінницька міська рада на сесії, що відбулася 27 квітня, підтримала ініційоване депутатом Олександром Парвадовим звернення до президента П. Порошенка та уряду щодо заборони одностатевих шлюбів.
Депутати виразили своє ставлення до обговорення заміни в статті 51 Конституції України формулювання «шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка» на «кожен має право на сім’ю». Вони проти того, щоб дозволяти укладати шлюби не за християнськими традиціями.
Щоб запобігти різним трактовкам, NaПарижі друкує повний текст документу, за який голосували обранці.
ЗВЕРНЕННЯ
до Президента України, Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України, Ради національної безпеки і оборони щодо захисту інституції сім’ї в Україні
Згідно з Конституцією України та визнаними Україною міжнародними правовими документами держава має зобов’язання перед інститутом сім’ї щодо її розвитку та захисту.
Так, відповідно до статті 16 Загальної декларації прав людини сім’я є природним і основним осередком суспільства і має право на захист з боку суспільства та держави. У статті 23 Міжнародного пакту про громадські та політичні права зазначено, що сім’я як союз чоловіка й жінки є природним і основним осередком суспільства та має право на захист з боку суспільства і держави. Згідно зі статтею 51 Конституції України сім’я, дитинство, материнство і батьківство охороняється державою.
Вважаємо, що влада має визначитися з державною стратегією розвитку та підтримки сім’ї. Така стратегія, на нашу думку, повинна базуватися на традиційних для України духовно-моральних християнських цінностях і природному розумінні сім’ї як законного союзу чоловіка та жінки, які народжують і виховують дітей.
Сьогодні є безліч викликів, які впливають на стан людей і сімей в Україні: сирітство, діти-інваліди та діти з особливими потребами, матері-одиночки, неповні сім’ї, неможливість повноцінно реалізувати свої конституційні права на лікування, навчання, житло, соціальний захист, гідний життєвий рівень. Разом з тим з незрозумілих причин держава надає пріоритетну увагу лише штучно створеній проблемі так званої дискримінації людей з нетрадиційною сексуальною орієнтацією.
У проекті анонсованих змін до Конституції України Робоча група з прав, свобод та обов’язків людини і громадянина Конституційної Комісії підготувала змінену редакцію статті 51, яка визначає поняття шлюбу та сім’ї. Якщо у чинній Конституції зазначено: «Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка», то у запропонованих змінах пропонується записати: «Право на шлюб, створення сім’ї гарантується Законом. Кожен з подружжя має рівні права і обов’язки у шлюбі і сім’ї». Робоча група пропонує вилучити слова «чоловік» та «жінка». У такий спосіб здійснюється спроба закласти конституційну основу для легалізації одностатевих цивільних партнерств і так званих «шлюбів».
У листопаді 2015 року Уряд затвердив «План дій з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року». Цей документ є дорожньою картою для адаптування українського законодавства до деяких негативних стандартів Європейського союзу. Зокрема, План передбачає легалізацію так званого цивільного партнерства для одностатевих пар, всиновлення дітей трансгендерними людьми, впровадження у навчальний та виховний процес тем про одностатеві стосунки як норму сексуальної поведінки, проведення так званих «маршів рівності» та інших видів пропаганди гомосексуалізму за державної підтримки, надання права бути донорами крові людям із різними формами ризикованої поведінки тощо.
У листопаді 2015 року Верховна Рада внесла зміни до Кодексу законів про працю. Головна мета цієї ініціативи- впровадити словосполучення «гендерна ідентичність» і «сексуальна орієнтація» у національне правове поле. Таким чином, була встановлена пряма дискримінація людей і роботодавців (у тому числі у релігійних і навчальних закладах), де неможливе працевлаштування людей, що ведуть аморальний спосіб життя або мають розлади власної психосексуальної ідентифікації.
З огляду на зазначені вище нормативні документи та Постанову Верховної Ради України від 08.12.2015 №854-VIII «Про Рекомендації парламентських слухань на тему «Сімейна політика України – цілі та завдання», з метою захисту і розвитку інституту сім’ї, просимо вас:
1) зберегти чинну редакцію статті 51 Конституції України, у якій декларується, що шлюб ґрунтується на вільній згоді чоловіка та жінки;
2) вилучити та не допустити включення в нові нормативно-правові акти словосполучення «сексуальна орієнтація» і «гендерна ідентичність» з Кодексу законів про працю України та з інших законів, законопроектів і урядових документів;
3) не допустити ухвалення Закону України «Про цивільне партнерство», що передбачено п.6 статті 105 Плану дій з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року;
4) виключити з регулятивних правових актів у освітній сфері та з текстів підручників норми і положення про статеве виховання, що ставлять за мету «подолання гендерних стереотипів»;
5) заборонити пропаганду різних видів девіантної статевої поведінки, у тому числі у формі так званих «маршів рівності», «прайдів», «гей-парадів», «фестивалів квір-культури» тощо. Ухвалити Закон України «Про заборону пропаганди гомосексуалізму»;
6) створити Міністерство у справах сім’ї або запровадити інститут Урядового уповноваженого з питань сім’ї;
7) зупинити процес внесення змін до Конституції України та інших нормативно-правових актів в частині викривлення дефініцій сім’ї, шлюбу, батьківства, материнства й дитинства.
Журналіст і блогер Юрій Пархомчук у Facebook проводить опитування серед учасників групи «Вінницький політклуб» щодо цієї неоднозначної тематики. Точки зору вінничан розділилися. Так, через 20 годин від початку опитування 15 користувачів віддали голоси за те, що Вінниця не лише європейське місто, але й християнське», а 12 користувачів вважають, що обмеження - «це дискримінація».
NaПарижі звертається до лідерів громадської думки та громадських діячів з проханням висловлюватися.
