Досить рідкісний вид мистецтва, такий як флуорарт, можна було побачити на II Міжнародному фестивалі OPERAFEST TULCHYN-2018. Фестиваль проходив на території легендарного Палацу Потоцьких з 8 по 10 червня у Тульчині. На його бекграунді фотографувалась чимала кількість відвідувачів - тим паче, що вночі арт-об’єкт світився. Унікальність флуорарту ще й тому, що не так багато людей займається ним. Так на Україні – близько кількох осіб.
Створили чудернацькі конструкції за три тижні дві особи з арт-платформи «Дивина»: Олена Шептицька і Микола Кравець. А гості фестивалю (цього року кількість відвідувачів події open air за офіційними і неофіційними підрахунками приємно здивувала, підрахунки й досі тривають – авт.) раді були побачити незвичні майданчики для фотографування. Зокрема конструкції з дерева, тканини, ламп. А головне – відпочити просто неба на них.

«Дуже багато людей підходить і фотографується, кажуть, що я не художник, не розумію, але мені подобається. Байдужим не лишає нікого. Насправді люди відпочивають і поринають у інший простір, - розповідає Олена. - Наша задача – популяризувати цей вид мистецтва. Ми постійно експериментуємо, додаємо нові техніки. Для нас це спосіб життя, це насправді частинка нашої душі. Кожен наш об’єкт абсолютно новий, він ніколи не повторюється. Ми змінюємо простір і створюємо щось незвичне і комфортне, робимо квінтесенцію природи і чогось технічного. Тому ми працювали з природною деревиною і штучними лампами…Тут присутні і м’які, природі форми і навпаки – «прямі технічні».

Під час роботи платформа «Дивина» використала недешеві флуоресцентні фарби (вночі при певному освітленні світяться – авт.), кілька різновидів тканин, серед яких - біфлекс. Квадратний метр якого – 300 гривень. Це спеціальний матеріал, корейська розробка, для спортивного одягу, який при  розрізах створює отвори і не «пускає, як то кажуть, стрілок».