До Міжнародного дня визволення в’язнів нацистських концтаборів у Вінниці відбулась виставка «Тріумф людини. Мешканці України, які пройшли нацистські концтабори», яка розповіла про 30 людських доль за дротами 11 таборів Третього рейху.
Її презентували на Європейській площі Вінниці. Інформаційні стенди розповідали про вихідців з України, які перебували у таборах «Аушвіц», «Бухенвальд», «Дахау», «Равенсбрюк» тощо.
Виставку представили Український інститут національної пам’яті, Центр досліджень визвольного руху, Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» та Галузевий держархів СБУ.
«Усього на території Німеччини та окупованих нею країн діяло більше 14 тисяч концтаборів. За визнанням самих нацистів, в’язень, тривалість життя якого в таборі складала менше року, приносив нацистам майже півтори тисячі рейхсмарок чистого прибутку, – йдеться у повідомленні Вінницької ОДА. – Через те, що Україна не була самостійною державою досі конкретно невідомо скільки наших співвітчизників пройшли нацистські «млини смерті». Вони розчинилися в морі інших національних груп: «росіян» (громадян СРСР), «поляків», «угорців», «румунів».
Виставка «Тріумф людини. Мешканці України, які пройшли нацистські концтабори» включає у себе кілька тематичних блоків, зокрема «Що таке концентраційний табір», «Остарбайтери», «Військовополонені», «Жінки», «Діти», «Священики», «Євреї», «Українські націоналісти», «Визволення концтаборів» та «Перетворення на радянські». Окрім того, в експозиції присутні унікальні світлини часів Другої світової війни 1939–1945 років, які показують всю трагедію тоталітарних режимів як світового явища.
Зазначимо, що у всьому світі 11 квітня відзначається пам’ятна дата – Міжнародний день визволення в’язнів нацистських концтаборів. Саме в цей день у 1945 році в’язні Бухенвальда підняли повстання проти нацистів та вибороли свою свободу й отримали шанс на життя.
Перший концтабір було створено поблизу Дахау на півдні Німеччини в березні 1933 року. Основний контингент таборів формувався із людей, яких нацисти визнали «небажаними елементами». Під цю категорію потрапляли противники нацистської ідеології й режиму, кримінальні злочинці та євреї. До початку Другої світової війни в тюрмах і концтаборах Німеччини перебувало близько 300 тис. німецьких, австрійських і чеських антифашистів. У наступні роки гітлерівська Німеччина на території окупованих нею європейських країн створила гігантську мережу концентраційних таборів, перетворених на місця організованого систематичного вбивства мільйонів людей.
Централізована система нацистських концтаборів призначалася для фізичного знищення цілих народів, в першу чергу, слов’янських, тотального винищення євреїв, циган, а також нещадної експлуатації в’язнів в якості робочої сили.
Концентраційні табори оснащувалися газовими камерами та іншими засобами масового винищення людей, крематоріями. Були створені табори смерті, де ліквідація в’язнів йшла безперервним і прискореним темпом, де ув’язнені жили не більше трьох – шести місяців: там розповсюджувався наказ про «умертвіння роботою».
