Через несприятливі погодні умови зимою, зокрема постійну зміну морозів та потепління, швидко руйнується шар асфальту на дорогах. Саме цей ефект «оголив» старовинну бруківку у центрі Вінниці, вік якої сягає приблизно століття.

Нещодавно серед вінницьких ЗМІ жваво обговорювалася тема начебто виявлених підземель біля Спасо-Преображенського собору та художнього музею. Як виявилося, про давні ходи священики знали. Крім залізних стічних труб там прокладені сучасні пластикові, а сам тунель, що веде у бік Південного Бугу, та нібито слугував підвалом давньому Домініканському монастирю, не є сенсацією.

Зрозуміло, що все нове – є забутим старим… За інших обставин наприкінці березня «оголилася» частина асфальтного покриття на вулиці Соборній – біля перехрестя з вул. Оводова. З-під асфальту чудово проглядається не візерункова «післявоєнна» бруківка, якою так пишаються вінничани, а звичайна. Саме такою, як запевняють старожили, колись вимостили вулиці у місті до доби асфальту.

Як запевняє керівник КП «Центр історії Вінниці» Олександр Федоришен, бруківку на цьому відрізку вулиці поклали на початку ХХ сторіччя, але для більш точного встановлення віку потрібно проводити детальні дослідження.

Нагадаємо, за словами фахівців, весною асфальт «сходить» не через те, що його погано поклали чи тонким шаром. Причиною є звичайні фізичні процеси. Клімат узимку характеризується замерзанням води та відлигою. Коли вода потрапляє у мікрощілини і замерзає, то перетворюється на лід і розтискає асфальт. Потім лід тане, щілини заповнюються водою, яка під час чергових морозів замерзає.

Оскільки температура постійно то вище нуля, то нижче, руйнування шару покриття відбувається впродовж усієї зими. Як наслідок весною можна побачити те, що знаходиться під асфальтом.