Аби туристи мали можливість побачити, якою приблизно була ставка «Вервольф», вінничани з ГО «Центр візуальних проектів» спробували візуалізувати її. З 10 лютого схема-макет головної частини ставки, як подарунок, переданий історико-меморіальному комплексу пам’яті жертв нацизму, що у Стрижавці. Як експонат та дороговказ з напрямками туристичних маршрутів, його вперше продемонструють відвідувачам 20 березня.
З малечку вінничани знають, що 20 березня 1944 року – це особливий день. Самі тоді Вінницю і околиці звільнили від нацистських загарбників. На 75-річчя визволення до Вінниці має приїхати відомий дослідник Другої Світової війни бельгійський вчений Мартін Богарт, який також доклав зусиль до поповнення експозиції музею раритетними експонатами.
Звісно дослідникам важко дійти згоди щодо того, що і де було збудовано у «Вервольфі». Вінницькі ІТ-спеціалісти не збираються стверджувати, що саме так німецькі інженери все влаштували, але перед створенням схеми-макету розробники консультувалися і з Богартом, і місцевими вченими.
«Те, що ми зробили – це 3D-макет розміром у 2,5 на 1,2 метра, де є 600 дерев і 30 об’єктів. Робота над проектом загалом зайняла 5 місяців, а виготовлення – 2,5 місяця. Приміром, один бункер друкувався 15 годин», - пояснює керівник «Центру візуальних проектів» Дмитро Ветошкін.
За його словами, споруди і об’єкти створені у масштабі 1:250, а ландшафт – 1:500. Тому дерева виглядають дещо замалими. Проте відвідувачам легше розгледіти головні об’єкти ставки — казарми, два бункери, будинок Гітлера, готель, будинок для генералів, представлені навіть перукарня із сауною, а також недобудований кінотеатр, басейн та капличка.
Відразу зазначимо, що серед дослідників немає єдиної думки, чи була капличка на ставці. На макеті вона є.
«Ми не намагалися відновити історичну правду, наша задача була створити схему-макет, щоб туристи могли зрозуміти масштабність цього об’єкта і його концептуальне використання за часів Другої світової війни. Також на схемі вказані маршрути. Туристам так зручніше орієнтуватися», - зазначає вінничанин.
За словами Д. Ветошкіна, через відсутність технічної документації та будь-яких креслень, схему-макет робили за нечисленними світлинами, архівними документами та книгами дослідників.
«Завдяки вцілілим фрагментам фундаменту ми маємо певне уявлення щодо розташування споруд основної частини, на ній і зосередилися. Усі об’єкти проходили процедуру узгодження з фахівцями. Рішення ухвалювали по кожному будинку. Увесь контент, тобто використані документи, були надані краєзнавчим музеєм, ми виконували суто технічну роботу», - уточнює автор.
Хоча саме музейники замовили айтішникам виготовлення макету, жодної бюджетної копійки не витрачено. Витрати взяв на себе підприємець вінницького походження Денис Глінчевський, який сам розвиває проекти 3D-моделювання.
Чому макет не пропонують для перегляду нині? У музеї мають підготувати місце та накрити його «куполом», аби не пошкодили необережні відвідувачі. До 20 березня встигнуть.
Наразі історико-меморіальний комплекс пам’яті жертв нацизму у Стрижавці складається із двох територій: самої ставки і братської могили військовополонених, які її будували. Екскурсійний маршрут гіди розпочинають з музейної експозиції. Він пролягає між інформаційними стендами, що розповідають про жахи окупації, мужній спротив місцевого населення, історію створення «Вервольфу», визволення Вінниччини. Символічно, що останньою зупинкою є стенд про Нюрнберзький процес.
Звісно, руїни і залишки колишніх об’єктів не дають повного уявлення про те, якою ж була таємнича резиденція Гітлера. Нова масштабна схема-макет має стати змістовним доповненням екскурсії.
