Нині вінничани почали на релігійні свята повертатися до традиційних страв, відмовляючись від піци та ролів. На Facebook-сторінці «Подільська кухня» нагадали, які страви ставили на стіл у святвечір та пояснили символізм кожної з них.
«В подільській православній традиції вечір 6 січня - виключно пісний стіл. Завершення посту. Довге і гарне богослужіння. І вже після нього - тобто майже на світанку 7 січня – розговіння», - зазначає адміністраторка сторінки Олена Павлова.
Які ж 12 страв ставили на стіл господині напередодні Різдва? І який символізм у них вкладали? Вінничанка стверджує, що, звичайно ж, кутя.
«З горіхами - сила і велич, маком - жертовність і сметрність всього людського, мед - чистота Божого слова, бо бджіл ще називали "Божі мухи". І обов'язково, як ритуал - розтирання маку у макітрі макогоном. Адже вони уособлювали символ чоловічого і жіночого начала, а процес розтирання - запліднення і отримання врожаю. До того ж в той мак розтерий і додавалися усі інші інгредієнти, формуючи кутю», - вказує авторка.
Далі - пісні голубці. В родині пані Олени їх робили з квашеної головками капусти (крижавки) з пшоном, затерті часником і приправлені смаженою на олії цибулею.
«Голубці - символ Божої ласки, недарма вони і «голуби» - однокорінні слова», - зазначає О.Павлова.
Боби (варіанти горох, квасоля) могли подаватися як самостійна страва, або тушкувалися з грибами.
У деяких районах Вінниччини готувалася «товчанка» - пісна страва з картоплі, бобових та маку, приправлялася смаженим насінням тертої коноплі і конопляною олією.
«Бобові - символ весни, відродження і відновлення природи. Бобові також ставали складовою (у більш пізньому варіанті міської кулінарії) білого вінегрету або звичайного вінегрету», - уточнює авторка.
Стіл доповнювався оселедцем з товстолоба, смаженою рибою. Могла бути рибна юшка з пшоном - щерба. Взагалі рибні страви - дуже популярні на столі напередодні Різдва, бо риба - один із символів Ісуса Христа.
Вареники з картоплею та грибами, з чорною редькою, вареники з капустою, вареники з вишнею, з чорносливом та маком, або з іншими солодкими пісними начинками. Подавался у великому миснику, бо на варениках - символах достатку і різноманіття - прийнято було ворожити. Іноді у вареники клали монетку, хто такий вареник витягне з миски - тому і найбільше пощастить у Новий рік з грішми.
Тушкувалися гриби, а також на стіл ставилися солені грузді, або інші гриби, які несли в собі символ поєднання божественої (шапка) і людської (ніжка) сутності Ісуса. До того ж гриби були чи не найважливішою стравою, «дикою» їжею з лісу, який подоляни поважали, бо ліс ставав додатковим джерелом продуктів до столу.
Обовязково на стіл ставили гречаники, або інші пісні млинці. До них подавали рідкий мед, або інші солодкі додатки - киселицю, варення тощо. Гречка, як і всі зернові, вважалися ознакою достатку у родині і її примноженню.
За словами пані Олени, випікали обрядові хліби: книші пісні з горохом, капустою або грибами, калачі, обрідові пироги, що ледь не в кожної родини свої. Узвар - очищення водою тіла і душі людської - готувався у великій посудині, щоб на довго вистачило, солодився медом або цукром.
«Як бачите - нічого такого, що не можна було б приготувати із сучасних продуктів, все доступно і головне - смачно і корисно. Смачного ж Вам Різдва», - зазначає вінничанка.