В Україні закінчуються снаряди для більшої частини її артилерії радянських зразків, яка використовує снаряди калібру 122 мм та 152 мм, як і російська. Серія вибухів на українських арсеналах у різні роки та 4 місяці війни знищили колись дуже потужний запас. Водночас за межами Росії снарядів такого калібру залишилося обмаль, і за той залишок на світовому ринку триває свого роду «тіньова війна».
Як пише The Washington Post, країна-терорист витратила роки для нападів на українські та інші східноєвропейські склади та постачальників боєприпасів, перш ніж розпочати повномасштабне вторгнення в Україну 24 лютого. Згадаємо часткове знищення найбільших в Україні арсеналів у Балаклеї на Харківщині та Калинівці на Вінниччині, а також інших, дещо менших. Крім того, Росія вжила й інших заходів, щоб придбати ці боєприпаси чи інакше запобігти їхньому продажу Україні.
Як розповів виданню громадянин США, який допомагає у посередництві постачання зброї в Україну, нещодавно він звернувся до однієї з країн Східної Європи, щоб домовитися про купівлю артилерійських снарядів. За його словами, офіційні особи цієї країни сказали, що не можуть укласти угоду, тому що росіяни вже попередили, що «вб'ють їх, якщо вони продадуть щось українцям».
Країни, які все ще мають запаси 152-мм снарядів, – це переважно колишні радянські республіки, багато з яких не наважуються продавати зброю Україні, оскільки підтримують тісні зв'язки з Росією. Деякі країни Африки та Близького Сходу, які протягом багатьох років отримували зброю та боєприпаси з Росії, також мають запаси цих снарядів. Декілька країн колишнього Варшавського договору мають можливість виробляти снаряди, але не в таких масштабах і не з такою швидкістю, які потрібні Україні на полі бою.
Збройовий брокер розповів, що йому доводилося оформляти деяке постачання зброї так, ніби вони проходили через нерідну країну, щоб приховати походження покупки. В інших випадках Україна думала, що угоду вже укладено, але в останній момент з'являвся покупець, який працює від імені Росії, і агресивно перебивав ціну, зазначив він.
Між іншим, слід згадати, що у 2018-му на київському заводі «Артем» концерн «Укроборонпром» налагодив виробництво 152 мм снарядів, які були дефіцитними.
Заступниця міністра оборони України Ганна Маляр розповіла, що «росіяни дуже стараються зробити так, щоб ми не могли підписати контракти на це (152-мм снаряди. – Ред.), а потім, якщо ми підпишемо контракт, завадити нам доставити сюди снаряди».
За словами військових аналітиків, Росія давно знала, що у затяжній війні на виснаження проти України Київ ризикує зіткнутися з нестачею боєприпасів. Тож вибухи на арсеналах не були випадковістю. Так, недбальство мало місце, але диверсії «допомогли». Хоча, приміром, у випадку з Калинівкою у 2017-му повноцінного розслідування так і не проведено. Принаймні, «висновки» були формальними.
До речі, лише за збігом обставин тоді на 48-му арсеналі не постраждали 152 мм снаряди. Хоча було знищено до 40% наявних.
Як зазначає видання, російські військові вже давно надають великого значення артилерії ще з радянських часів, зберігаючи значні запаси артилерійських снарядів, а також виробничі потужності. Наразі незрозуміло, скільки зі свого арсеналу боєприпасів Росія витратила на війну.
З початку роботи адміністрації Байдена Сполучені Штати надали Україні 126 гаубиць та 260 000 відповідних 155-мм артилерійських снарядів, що еквівалентно кількості боєприпасів, які Росія, за словами українських офіційних осіб, витрачає приблизно за п'ять днів. А 14 червня Маляр заявила, що Україна отримала лише 10% від того озброєння, яке їй необхідне. ЗСУ роблять усе можливе, щоб зупинити ворога та вигнати його з нашої землі. Але без допомоги Заходу це зробити неможливо. Натомість у НАТО попередили, що не зможуть забезпечити аналогічну російській кількість боєприпасів та артилерії, але варто розраховувати на більшу точність сучасної «натівської» техніки.
Виграти у «тіньовій війні» Україні надзвичайно складно. Проте вже сьогодні Київ має аргументи для Берліна, Парижа та деяких інших столиць Європи, які прагнуть швидше «примирити» обидві «сторони конфлікту», аби пояснити – Москва вела підготовку до повномасштабної війни багато років, а «Нормандія» і «Мінськ» функціонували як прикриття істинних намірів.
На Заході розуміють, що не мають змоги запропонувати подібну до російської артилерійську міць. Навіть до кінця року. Тому сподіваються на дію санкцій, але поки що у РФ знаходять хай і збиткові, але альтернативні варіанти. З іншого боку у НАТО вже відверто кажуть, що Україна під час війни має повністю переходити на західне озброєння, іншого фізично не залишиться.
