У травні-червні 2022 року у Душанбе помпезно відкрили завод по виробництву іранських дронів. Навіть за офіційною інформацію, яку подали ЗМІ Таджикистану, безпілотники здатні нести вибухівку. Зважаючи на спробу Тегерану публічно дистанціюватися від допомоги Москві, «сірі схеми» допоможуть забезпечити збірку з імпортних запчастин та поставку готової продукції політичному партнеру – Росії.
За різними оцінками, після домовленостей Путіна у Тегерані Іран мав поставити 2400 ударних дронів. Саме таку чисельність озвучив президент Володимир Зеленський. Нині в ефірі телемарафону міністр оборони Олексій Резніков зазначив, що російська армія має ще близько 300 таких дронів-камікадзе, якими вона б'є зокрема по критичній інфраструктурі, як Ладижинська ТЕС, а не тільки по півдню України. Очільник Міноборони визнав, що Москва намагається купити ще декілька тисяч таких безпілотників.
Резніков підкреслив, що поки не може прогнозувати, чи закупить РФ таку кількість безпілотників в Ірані. Проте українці та ЗСУ мають бути готові до цього.
«Ми не сидимо на місці. Ми розробляємо системи для знищення, придушення, тому що наші військові вже навчилися це робити. Ми розбираємо всі деталі до нюансів, дивимося, які там електронні мізки, і відповідно готуємо системи протидії», - додав міністр.
Про плани окупантів використовувати імпорт і надалі свідчить те, що росіяни облаштували кілька баз керування ними на окупованих територіях. Це Залізний порт і Гладківка на Херсонщині, а також кримський Джанкой. Там навіть перебувають іранські інструктори по Shahed-136. Про це повідомили у Центрі національного спротиву.
Іранці не лише навчають росіян запускати дрони-камікадзе, а й безпосередньо контролюють удари по цивільних об'єктах, зокрема Миколаєва та Одеси. Хоча, нагадаємо, офіційний Тегеран заперечує поставки безпілотників та забезпечення інструкторами.
Майже одразу після появи інформації про надання дронів Росії ізраїльська армія знищили завод по їх виробництву поблизу Дамаську у Сирії. Для Москви надто зручним був «експорт» саме із Сирії, де є військові бази РФ.
Знищення виробництво дає «зелене світло» для поставок з іншого «боку» регіону – Центральної Азії. На відміну від РФ, Сирії та Ірану Таджикистан не перебуває під санкціями, тож не заборонено постачати на місцеве виробництво деталі із США, Тайваню чи інших країн.
У червні цього року «Спутнік Таджикистан» повідомив про налагодження тісних економічних стосунків з близьким за мовою та культурою Іраном.
«Офіційний візит президента Таджикистана Рахмона у Тегеран завершився підписанням великого пакету документів про співробітництво, відкриття підприємства по виробництву безпілотників Ababil-2», - йшлося у повідомленні…
«Цілком можливо, що якраз через сірий експорт Таджикистан отримує ті необхідні для комплектації дронів деталі з західних країн і збирає ці дрони власне на своїх підприємствах», - наголосив нещодавно директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос.
Потужності виробництва у Душанбе він назвати не зміг.
«Виходячи з перевіреної інформації, я думаю, що слід серйозно придивитися до Таджикистану, до фігури Рахмона. Світ недооцінює цього азійського диктатора, і власне, я думаю, що Таджикистан має стати першою державою на застосування санкцій як країна, яка бере активну участь у війні проти України», - додав він.
Фактично ці припущення ще у травні офіційно підтвердили очільники оборонних відомств Ірану та Таджикистану. Так, як повідомляє інформагентство IRNA, при запуску підприємства у Душанбе про експорт дронів заявив начальник генштабу Збройних сил (ВС) Ірану Мохаммад Багері.
«Сьогодні ми знаходимося в такому стані, коли можемо експортувати військову техніку для задоволення внутрішніх потреб союзних і дружніх країн з метою підвищення безпеки та зміцнення миру», - сказав Багері.
А Росія є дружньою для обох країн. Тоді говорили, що це перше підприємство із випуску іранських БПЛА за кордоном.
Дрони Ababil-2 призначені в основному для спостереження та збору розвідданих. Але вони можуть бути оснащені вибуховими речовинами і використовуватися як бойові дрони-камікадзе, перетворюючись на керовану ракету. Тривалість польоту Ababil-2 складає до 1,5 годин, максимальна крейсерська швидкість досягає 220 км/год. Управління може бути як дистанційними, і автоматичними. Також маючи виробничі потужності не складно започаткувати випуск БПЛА серії Shahed.
Чи враховують таку можливість у світі? Своєчасні санкції чи інший тиск можуть призупинити активність та експортний потенціал Душанбе.
