У Вінницькому обасному краєзнавчому музеї «відкрили» нові сторінки кулеметної тачанки. Військова техніка, яку раніше пов‘язували з більшовиками, виявляється насправді більше використовувалась у загонах анархіста Нестора Махна.

Про це йдеться на сайті ВОКМ.

«У музейній експозиції є низка особливих експонатів, які не оминає жоден відвідувач. Вони викликають постійний жвавий інтерес і стають приводом для дискусій, залишаються у пам’яті яскравим спогадом про музей. Серед таких свідків і учасників новітньої історії нашого краю – кулеметна тачанка.
Старше покоління пам’ятає її як «будьонівську» – в СРСР її створення приписували Семену Будьоному, командиру більшовицької Першої кінної армії», - зазначають наукові співробітники.

Про тачанку, яку зробили таким собі символом радянсько-української війни 1919-1921 років (в історичних джерелах її раніше називали громадянською) співали пісень, знімали фільми, і навіть встановлювали пам’ятники.

Але, музейники зазначають, що насправді, якщо вона і була символом, то скоріше не більшовизму, а анархізму. Адже найефективніше ця техніка використовувалась у загонах анархіста Нестора Махна.

Скільки тачанок було на озброєнні більшовиків, а скільки махновців, нині сказати складно. Адже довгі роки пропаганди та підтасовки фактів та подій зробили свою чорну справу. Складно скласти об‘єктивну картину. Єдине, що не викликає сумнівів, так це конструкція тачанки та історія її появи.

«Наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. широко поширеним видом транспорту був невеликий, легкий кінний візок, що запрягався одним-двома кіньми. На нього було встановлено станковий кулемет системи Максима, що дозволяло здійснювати маневрові бойові дії. Водночас еластична підвіска забезпечувала таку м’якість, що можна було влучно стріляти з кулемета навіть на ходу.

Назва «тачанка» – українська. Ймовірно, походить від «натачанка» – відомий в Україні з ХІХ ст. візок, ще без ресор, з плетеним з лози легким кузовом», - повідомляють науковці.