Мистецтво витинанки відоме майже в усіх регіонах України та за її межами. На Вінниччині його здавна розвивали. У листопаді це мистецтво внесли як елемент нематеріальної культурної спадщини до обласного переліку.

У департаменті культури і мистецтв Вінницької ОДА вказують, що витинанка – старовинне національне мистецтво, що набуло широкого розповсюдження в побуті на території Вінниччини і найбільше в її подністровському регіоні. Фундаторами руху популяризації витинанки в 60-х роках минулого століття стали вчителі Марія Руденко з с. Слобода Яришівська та Олександр Салюк з с. Саїнки Могилів-Подільського р-ну.

Нехитрість виконання і доступність матеріалу, а ще - розповсюджені повір’я і вірування про сакральність та помічну силу, зробили це мистецтво широко вжитковим на Вінниччині.

Витинанка була розповсюдженим атрибутом в декоруванні житла. Прикрашалися комини,печі, стіни, сволоки, мисники, куточки з образами, пічкурки, дитячі колиски, вікна, двері.Витинанка служила обереговим символом у побуті українців.

Сьогодні витинанка набула нове обличчя, але техніка виконання та традиції використання в побуті збереглися. Розширились межі застосування. Тепер витинанку використовують в інтер’єрі, екстер’єрі, і для дизайну сцени, і для декорування житла та офісних приміщень.

Класичний спосіб витинання - папір, ножиці. клей. Симетричність зберігається завдяки тому, що папір складається вдвоє або вчетверо. Вирізається орнамент, розкладається папір і наклеюється на основу або на стіну.