Чотири роки тому Вінницю та всю країну сколихнула страшна новина – 40-річний чоловік вбив співмешканку та розчленував її дитину. Не дивлячись на чималу кількість доказів вини чоловіка, вінницькому канібалу за ці роки ніяк не оголосять вирок.
Як зазначається у сюжеті сайту ФАКТИ, у Хмельницькому четвертий рік тривають судові засідання щодо вбивць вінничанки Катерини Обухівської та її 10-річної доньки Ганни - 40-річного співмешканця убитої Сергія та його 22-річної коханки.
Відомо, що чотири роки тому, напередодні дня народження дівчинки, підозрюваний разом із її мамою поїхав до столиці начебто за подарунками, а вже наступного дня повернувся до Вінниці забрати дівчинку. Сказав, що поїдуть на море.
Саме тоді тіло Катерини знайшли під Києвом з простреленою головою, а рештки та одяг її доньки аж на Хмельниччині. Рідні жертв впевнені, що підозрювані сповідують сатанізм, а Сергій після вбивства дитини з’їв її печінку.
– Була інформація від правоохоронних органів, що вбивця після розчленування з’їв печінку дитини. Є відео, в якому він розказував для чого він це зробив, – розповіла тітка вбитої дитини Олена.
Сергій, він же Андрій та Назар, жив з фіктивними іменами 8 років, відколи покинув свою дружину з дворічним сином. Родина вважала його безвісти зниклим. Зі своєю жертвою – 30-річною Катериною із Вінниці він познайомився через соціальні мережі.
Чоловік втирався в довіру до родини Катерини, а коли жінка почала з ним жити, то стала виглядати депресивно. А разом з нею і дитина. Батько та дідусь вбитих впевнений, що їх травили снодійним та іншими психотропними ліками.
Мати Катерини каже, що знаходила малюнок Сергія на якому були зображені чотири гроби, два з яких були закреслені.
Підозрювані у вбивствах у скоєному не зізнаються, проте прокурор запевняє, що у нього достатньо доказів, аби відправити Сергія на довічне ув’язнення, а його коханку надовго за ґрати. Хоча на крайньому засіданні суду виявилось, що результати ДНК знайденого тіла дитини зникли, а також відмовився від присутності у суді судмедексперт, який вів дану справу.
.
