На 95-му році 28 серпня з життя відійшла в інші світи берегиня гончарного мистецтва Поділля та фольклорного колективу Новоселівського сільського клубу Фросина Іванівна Міщенко.

Вона була неперевершеним майстром, адже гончарство для неї було можливістю самовираження, основним джерелом радості та краси. Нехай добрий, світлий спомин про Фросину Іванівну назавжди залишиться у серцях рідних, односельчан, усіх, хто знав, любив та поважав її.

«Жива легенда» Поділля, ентузіастка гончарної справи, заслужений майстер народної творчості, членкиня Національної спілки майстрів України (квиток №1). Це про Фросину Міщенко. Вона зберегла і розвинула традиційний Бубнівський стиль кераміки. Серед її учениць і послідовниць - відомі українські гончарині і діячки мистецтва.

Фросина Міщенко - майстриня-самородок. Вона навчилась малювати, виготовляючи саморобні фарби з рослин, цегли, сажі. Замість пензлика була щіточка з трави, а замість полотна - хатня піч. Щовечора, до повернення матері з колгоспу, Фросина забілювала свої малюнки, «щоб мати не била». Однак талант дівчини помітили сусіди, і у свої 7 років вона розписувала печі всій Бубнівці, а потім почала навчатися гончарству професійно.

Вільна творчість в гончарні була для Фросини сенсом життя. Але за ухилення від роботи в колгоспі молоду майстриню засудили на 6 місяців виправних робіт. Тоді вона таємно втікла з-під варти, перебралася за кордон, але згодом все ж повернулася до рідного села та відбула покарання.

Після того Фросина Міщенко працювала в радянській гончарній артілі, де намагалась зберегти та розвинути унікальний народний бубнівський стиль кераміки.

У 1969-му, після розпаду артілі, вже відома і шанована майстриня Фросина Іванівна відкрила разом з іншими гончарами незалежну експериментальну гончарню. При гончарні була школа, в якій навчалось 20 сільських дівчат… 

Нині вона стала історією…

Висловлюємо щирі співчуття родині!

Прощання з Фросиною Іванівною відбудеться 30 серпня в с. Новоселівка Гайсинського району о 10.00.