Хоча фазанів Вінниччина не є притаманною для проживання, птахи, можливо через зміну клімату, добре адаптувались у регіоні. Розводять «царських птахів» у Гайсинському фазанарію і щороку частину поголів’я відпускають на «вільні хліби».

Як повідомляють у пресслужбі Вінницького ОУЛМГ, у ДП «Гайсинський лісгосп» розпочали вирощувати фазанів ще у 2018 році. Тоді на території Гайсинського лісництва побудували повноцінний фазанарій. Для початку в інших господарствах придбали 50 особин маточного поголів’я фазана, встановили відповідне обладнання для інкубації яєць та відгодівлі птахів.

У фазанарії є місце для складування та для приготування кормів за окремими віковими групами фазана, інкубатори для висиджування молодняка. Для різного віку фазанів облаштовані окремі «оселі»: в одні поселяють маточне поголів’я, у других - піклуються про тих, хто щойно з’явився на світ, у третіх - опікуються «підлітками».

Маточне поголів’я «мешкає» в окремому приміщенні. Тут кожній фазанячій «сім’ї», що складається з одного самця та 4-5 самок, що несуть яйця, виділена окрема кімната. Це дозволяє уникнути кривавих боїв між самцями, під час яких іноді сильніші можуть навіть заскубти слабшого до смерті.

«У таких умовах нині проживають близько 30 сімей фазанів, - розповідає лісничий Гайсинського лісництва Петро Латюк. – Тут у птахів свій режим та раціон, який включає пшеницю, ячмінь, кукурудзу, пшоно. Також кілька разів на день даємо фазанам зелений корм, зокрема кропиву».

З початку року фазани знесли близько 2 тисяч яєць, які партіями закладають у інкубатор. Фазанята, що лише вилупилися, знаходяться окремо аж до 2-місячного віку, під пильним наглядом працівників фазанарію, адже потребують ретельного догляду, відповідного харчування, тепла. Тому найменших навіть улітку за потреби вигрівають інфрачервоною лампою.

А от для старших особин облаштований вигульний вольєр площею 0,5 га, огороджений сіткою. Тут птахи випасаються, ховаються і живуть в умовах, наближених до природніх.

Як і у інших птахів, самці фазана дуже яскраві і строкаті, адже їм потрібно приваблювати самок. Під час шлюбного періоду самці міряються силами у бійках. А ось самки мають досить скромну зовнішність, блякло-коричневе забарвлення і значно меншу вагу. Пов'язано це з функцією продовження роду - коли птах висиджує яйця, то має бути непомітним серед листя.

«Середовище природного поширення фазанів – це береги річок, долини, зарості чагарників, кущів, - зауважує П. Латюк. - Тож лісівники та мисливствознавці обирають для переселення фазанів схожі умови, угіддя, які мають ставок, балки, межують із водоймою та польовою місцевістю. Адже у фазана чимало природних ворогів, тому йому потрібно мати можливість сховатися від них. А ще тут птах може знайти воду, природний корм, насіння трав, плоди кущів, ягоди».

Цьогоріч за сезон гайсинські лісівники планують випустити в природу для збереження та розширення біологічного різноманіття близько трьох сотень особин, частина з них вже переселена у гайсинські ліси. Хоч пташенята, народжені в інкубаторі та вирощені у вольєрі, не мають навичок пошуку кормів, захисту від ворогів, та дорослі особини формуватимуть у молодших правильну поведінку у природі. Також природні захисні інстинкти допомагають «царському» птаху поступово приживатися у лісах Вінниччини.