Доземний уклін та вічна шана полеглому воїну! Щирі співчуття рідним та близьким!
Роман В'ячеславович Кириченко, позивний "Кузміч", пройшов через бої АТО/ООС, а після початку повномасштабного вторгнення боронив Україну у складі 120-ї бригади територіальної оборони та 47-ї окремої механізованої бригади «Маґура».
Побратими та рідні згадують його як мужнього воїна, для якого особливе значення мали дисципліна, обов’язок і справедливість.
З лютого 2015 року Роман воював на сході України. У складі 14-ї механізованої бригади брав участь у боях за Мар’їнку під час АТО/ООС. У травні 2017 року повернувся до цивільного життя, однак не припиняв підтримувати військову підготовку та регулярно брав участь у військових зборах.
За роки служби Роман опанував чимало військових спеціальностей. Був старшим стрільцем, навідником гармати, помічником гранатометника та механіком-водієм танка. Незадовго до початку повномасштабного вторгнення підписав контракт, а вже вранці 24 лютого 2022 року взяв до рук зброю, щоб захищати Україну.
У складі 120-ї бригади ТрО Роман займався виявленням та знешкодженням диверсійних груп на Вінниччині. Згодом брав участь у боях поблизу Святогірська та Ізюма, служив поблизу Чорнобиля. На початку 2024 року захисника направили на Покровський напрямок у складі зенітно-ракетного взводу 47-ї окремої механізованої бригади «Маґура».
«Влітку 2024 року Роман приїхав додому: втомлений, брудний… Але ми були щасливі, що він живий. Тоді він здійснив свою мрію – купив сучасний велосипед. З нами Роман пробув недовго, повернувся на схід – там, де були страшні бої. Проте він сказав: “Я своїх побратимів не залишу. Як іти, то до кінця”», – розповідають рідні.
Протягом пів року Роман Кириченко воював на Покровському напрямку. Обслуговував ПЗРК «Ігла» та брав участь у бойових виходах.
«Напередодні останнього виходу на позиції Роман зателефонував додому. Тоді ми чули його востаннє. Після цього нам побратими нам повідомили, що з групою Романа зник зв’язок. Це було в районі Желанного Покровського району 2 серпня 2024 року. Ми молились та чекали на інформацію про нього кожен день. Трималась за кожне сказане слово, за найменшу надію. Але найгірші здогади підтвердилися – ми дізналися, що він загинув. Поліг, героїчно захищаючи батьківщину», – згадує мама Романа Кириченка Валентина.
Роман В’ячеславович Кириченко народився 30 липня 1978 року у Вінниці. Навчався у школі №19, після чого проходив строкову військову службу. У цивільному житті працював будівельником.
«Роман був дуже добрим, завжди приходив на допомогу, любив життя, природу. Гарно малював, вирізав з дерева. Любив збирати гриби, риболовлю», – розповідає сім’я воїна.
Прощання із захисником :
об 11:30 за адресою: вул. Якова Гальчевського, 1-А.
о 12:30 у Спасо-Преображенському кафедральному соборі
Чин поховання відбудеться о 13:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.
Доземний уклін та вічна шана полеглому воїну!
Щирі співчуття рідним та близьким!
