Вічна шана та доземний уклін Захисникам! Щирі співчуття родині та друзям!
Олександр Ігорович Воронов долучився до лав Збройних Сил України взимку 2024 року. Він служив стрільцем-санітаром у складі 157-ї окремої механізованої бригади, рятуючи побратимів та сумлінно виконуючи бойові завдання.
Життя воїна обірвалося 22 березня 2025 року поблизу села Тарасівка Краматорського району.
Йому було 40 років..
Олександр Воронов народився 27 вересня 1984 року у Торецьку Бахмутського району Донецької області. Саме там минули його дитинство, шкільні роки та початок дорослого життя. У рідному місті він здобув професію слюсаря, створив сім'ю та багато років працював на шахті імені Святої Матрони. Також займався ремонтом житла, допомагаючи людям облаштовувати свої оселі. Після початку повномасштабного російського вторгнення його дружина із сином були змушені евакуюватися до Вінниці, а сам Олександр став на захист України.
Створення комфорту в оселях було для Олександра не просто роботою, а його найбільшим захопленням. Він був самоучкою із золотими руками та надзвичайно доброзичливим характером, – розповідає дружина полеглого воїна Юлія.
Олександр жив так, що не залишив по собі жодного ворога чи поганого спогаду… А у час війни його найбільшою мрією було зупинити загарбників та повернути рідній землі мир та спокій
Церемонія прощання з Олександром Вороновим розпочнеться о 10:00 у стінах Спасо-Преображенського кафедрального собору.
Чин поховання воїна відбудеться об 11:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.
Олександр Борисович Ширяєв став на захист Батьківщини взимку 2026 року. У званні сержанта він проходив службу у складі 117-ї окремої механізованої бригади на посаді старшого бойового медика роти. Його роботою було надання допомоги пораненим військовим та організація їхньої евакуації з поля бою.
26 червня 2026 року під час бою поблизу села Дружківка на Донеччині Захисник зазнав смертельних поранень.
Йому назавжди залишилося 47 років..
Олександр Ширяєв народився 4 лютого 1979 року в селі Старий Айдар на Луганщині. Після закінчення школи пройшов строкову військову службу, а згодом здобув освіту психолога у Луганському національному університеті імені Тараса Шевченка. Свою професійну діяльність розпочав як практичний психолог, працюючи з молоддю у місцевому училищі, пізніше перейшов до охоронної сфери.
До 2022 року разом із дружиною та сином проживав у місті Щастя. Через повномасштабне вторгнення родина була змушена покинути рідний дім і переїхати до Вінниці. Тут Олександр працював у ТОВ «Барлінек Інвест», однак із початком служби знову обрав шлях захисника, присвятивши себе обороні України.
Близькі згадують Олександра як гарного сина та брата, люблячого чоловіка та батька.
Він був добрим, щирим, чуйним і життєрадісним – людиною, яка вміла радіти простим речам: кожній рослинці на городі, дереву в саду, веселому гавкоту собаки. Його турботливі руки не знали спокою, а енергії та натхнення вистачало на все й на кожного, – каже дружина Героя Тетяна.
Олександр завжди поспішав на допомогу іншим, мав велике серце та незламний дух. Найбільше він цінував затишок родинного дому й робив усе, щоб його близькі були щасливими
Церемонія прощання з Олександром Ширяєвим розпочнеться об 11:30 у стінах Спасо-Преображенського кафедрального собору.
Чин поховання воїна відбудеться о 13:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.
