Дмитро Бєда Володимирович торік добровільно вступив до лав Збройних Сил України. Служив у складі 3-ї окремої штурмової бригади як водій-кулеметник взводу.

Свій останній бій захисник прийняв 23 грудня 2025 року поблизу села Новоселівка Краматорського району.

Йому назавжди залишилося 23 роки.

Дмитро не мав досвіду військової служби, тож опановувати справу захисту Батьківщини йому довелося безпосередньо на фронтових шляхах. Такий вибір він зробив сам. Це була його позиція, – розповідає мати полеглого воїна Олена.

Дмитро тішився, що може принести користь державі, та дуже відповідально ставився до виконання бойових завдань і за потреби зголошувався йти у розвідку. У майбутньому хотів вивчитися ще на зовнішнього пілота БпЛА, щоб мати більше можливостей для протистояння ворогу

До початку повномасштабного вторгнення росії Дмитро мешкав у Вугледарі на Донеччині, де й народився 12 квітня 2002 року. Після закінчення 9 класів він здобув освіту у Вугледарському фаховому коледжі Маріупольського державного університету за спеціальністю «Менеджмент». Працював на підприємстві «Шахта Південнодонбаська № 1».

Його мирне життя обірвалося з початком бойових дій. Уже за кілька місяців Дмитро разом із родиною – мамою, дідусем, бабусею та прабабусею – змушений був виїхати на Вінниччину, подалі від небезпеки. Сам він оселився у Вінниці. Тут, а згодом і в Києві, намагався реалізувати себе в різних сферах – працював у торгівлі, поштових службах, сфері охорони та інших галузях.

Перебуваючи на війні, Дмитро продовжував нас підтримувати. Обіцяв, що все буде добре, що попри відстань він завжди поруч, – каже мати.

Всі, хто знав Діму, підтвердять, що він був надзвичайно добрим, чуйним і веселим хлопцем, який ніколи не тримав образи та вмів пробачати…

Церемонія прощання з Дмитром Бєдою розпочнеться о 12:00 у стінах Спасо-Преображенського кафедрального собору.

Чин поховання воїна відбудеться о 13:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.