Доземний уклін та вічна шана Захиснику! Щирі співчуття родині і рідним!
Шлях Вадима Миколайовича Левчука з позивним «Лев» у боротьбі за Україну розпочався у перші дні повномасштабного вторгнення росії. Не чекаючи осторонь, він добровільно став на захист держави та долучився до лав українського війська. Спершу воїн боронив країну у складі 28-ї окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового Походу та 56-ї окремої мотопіхотної Маріупольської бригади.
Виконував бойові завдання на Херсонському та Донецькому напрямках, пройшовши через найгарячіші точки фронту. Під час служби зазнав численних контузій, через що у 2023 році був комісований. Втім навіть після цього Вадим Левчук не зміг залишитися осторонь війни. Уже торік він знову повернувся до війська. Сержант служив у 60-й окремій артилерійській бригаді на посаді командира гармати та разом із побратимами виконував бойові завдання на Запорізькому напрямку.
На жаль, підірване війною здоров’я не витримало. 1 травня захисник помер у шпиталі.
Йому було 48 років.
Вадим був особливим – щирим, добрим, мужнім. Попри звільнення з війська, він без тіні сумніву повернувся на фронт, бо відчував, що його місце – поруч із побратимами, що його внесок у перемогу Батьківщини – важливий. Це для нього було найважливішою мотивацією продовжувати боротьбу, – розповідає дружина Небесного Воїна Ольга.
Вадим Левчук народився 30 жовтня 1977 року у селі Сестринівка Козятинського району, нині – Хмільницького. Після закінчення школи здобув освіту у Вищому професійному училищі в Погребищі за спеціальністю «Електрозварник, водій автотранспортних засобів», а згодом пройшов строкову службу в армії.
У мирному житті майже весь свій трудовий шлях присвятив роботі водія-далекобійника. Разом із дружиною виховував доньку та сина.
Здебільшого Вадим перевозив вантажі на міжнародних рейсах. Через свою професію він мусив подовгу перебувати далеко від дому, але ми завжди відчували його підтримку та душевне тепло. Він був найкращим чоловіком, батьком і другом, – каже дружина.
Дорога була його покликанням і пристрастю, проте понад усе Вадим любив повертатися до сім’ї та рідної Вінниці. Саме це давало йому життєву енергію та сили рухатися далі життєвим шляхом
Церемонія прощання з Вадимом Левчуком розпочнеться о 12:00 у стінах Спасо-Преображенського кафедрального собору.
Чин поховання воїна відбудеться о 13:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.
