Щирі співчуття родині та друзям! Вічна шана та доземний уклін Захиснику!
Сергій Володимирович Волошин, позивний «Кіпіш», розпочав свій військовий шлях навесні 2026 року. Він служив водієм-електриком у 70-й окремій бригаді підтримки Збройних Сил України.
Життя мужнього Захисника обірвалося 29 жовтня під час бою поблизу села Куроччине Куп’янського району Харківської області.
Сергію було 34 роки...
Сергій Володимирович Волошин народився 19 серпня 1992 року в селі Магдалинівка Каховського району Херсонської області. Він був наймолодшим із шести дітей у родині, мав трьох сестер і двох братів. Як згадують близькі, Сергій завжди вирізнявся працьовитістю та відповідальністю. Після школи деякий час працював на будівництві, а згодом вступив до Херсонського державного університету.
Повномасштабна російська війна змінила звичне життя родини. Рятуючись від окупації, близькі Сергія були змушені виїхати з Херсонщини та згодом знайшли прихисток у Вінниці. Тут Сергій жив із дружиною та виховував маленьку доньку.
Усі рідні називали Сергія “Сонечком”. І це було не просто лагідне прізвисько – він справді випромінював тепло. Сергій ніколи не сидів без діла й мав золоті руки. Здавалося, немає такої речі, яку він не зміг би полагодити чи змайструвати. Він був чудовим чоловіком, найкращим татом, люблячим сином і братом, вірним другом. Щирий, добрий, завжди готовий прийти на допомогу, Сергій умів наповнювати радістю життя тих, хто був поруч. Його любов, турбота, усмішка та світло назавжди залишаться в нашій пам'яті, – ділиться спогадами дружина полеглого воїна Анастасія.
Як і кожен, чиє життя змінила війна, Сергій понад усе мріяв про перемогу, мир і день, коли зможе повернутися до звичайних родинних радощів. Він плекав мрію про власний затишний дім, де пануватимуть спокій, любов і злагода.
Церемонія прощання із Сергієм Волошиним розпочнеться о 12:00 у стінах Спасо-Преображенського кафедрального собору.
Чин поховання воїна відбудеться о 13:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.
