Дмитро Володимирович Джигирис став на захист України від російських загарбників наприкінці минулого року. Він виконував бойові завдання у складі 82-ї окремої десантно-штурмової Буковинської бригади.

Загинув воїн 20 лютого поблизу села Вишневе Синельниківського району Дніпропетровської області.

Йому назавжди залишилося 49 років.

Дмитро Джигирис народився 12 червня 1976 року в Тульчині. Його батько був кадровим військовим і завершив службу у званні полковника Повітряних Сил Збройних Сил України. Через службу батька в дитинстві Дмитрові разом із родиною доводилося часто переїжджати між гарнізонними містечками. Географія цих переїздів була дуже широкою – від Німеччини до Далекого Сходу.

Атестат про середню освіту Дмитро отримав у рідному Тульчині. Вищу освіту здобув в Одеській національній академії зв’язку імені О. С. Попова (нині Державний університет інтелектуальних технологій і зв’язку). Певний час працював за кордоном, а згодом на будівельних об’єктах у Вінниці, де проживав разом із дружиною та 13-річною донькою.

Дмитро був гарним сім’янином: люблячим, врівноваженим і надзвичайно відповідальним. Він доброзичливо ставився до людей, любив спорт, дотримувався здорового способу життя, – розповідає дружина Небесного Воїна Наталя.

Чоловік за свій вік побував у різних країнах, але завжди повертався до України, бо лише тут вбачав майбутнє своєї дитини…

Церемонія прощання з Дмитром Джигирисом розпочнеться:

• о 10:00 за адресою: вул. Генерала Арабея, 1 (Vip-зала)
• об 11:00 у стінах Храму Стрітення Господнього (вул. Пирогова, 150-А).

Чин поховання воїна відбудеться о 12:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.