Щирі співчуття родині та друзям! Вічна шана та доземний уклін Захиснику!
Олександр Григорович Петречук долучився до війська у лютому 2025 року. Він служив у 16-му полку підтримки Оперативного командування «Південь» на посаді командира відділення інженерних машин розгородження роти 3-го інженерного батальйону. Олександр виконував складні завдання зі зведення фортифікаційних споруд на лінії зіткнення.
Його бойовий шлях пролягав через найгарячіші напрямки фронту. Спочатку воїн виконував завдання на Дніпропетровщині, а згодом – на Запоріжжі.
Олександр загинув 18 липня 2026 року внаслідок ворожого авіаційно-ракетного удару поблизу села Новотроїцьке Комишуваської громади.
Йому навічно залишилося 49 років...
Такі як Олександр – справжні герої війни. Щодня, попри ворожі обстріли, запеклий вогонь та складні погодні умови, вони рятують життя нашим бійцям. Утім їхній подвиг зазвичай не потрапляє до військових зведень, – розповідає племінник Роман.
Але на передовій їхня робота неоціненна, бо саме вона дарує воїнам відчуття безпеки та шанс ефективно виконувати бойові завдання
Петречук Олександр народився 1 січня 1977 року в селі Гавришівка. Він зростав у великій та дружній родині. Окрім нього, батьки виховали ще двох синів і двох дочок, одна з яких була його двійнею. Коли Олександру настав час іти до другого класу, родина переїхала до Малих Крушлинців. Там хлопець закінчив місцеву школу, а згодом здобув водійське посвідчення у Гущинцях та розпочав свій трудовий шлях. Багато років Олександр присвятив роботі на сільськогосподарському підприємстві у Малих Крушлинцях. До мобілізації до війська він працював у колективі ТОВ «Зерносвіт».
Олександр Григорович був одружений, мав міцну сім’ю та п’ятьох племінників, для яких був турботливим дядьком.
Наші батьки вже давно залишили цей світ, але це не похитнуло родини, де кожен горою стоїть за іншого. Олександр був надзвичайно працьовитим, не боявся труднощів, завжди стійко долав їх і незмінно досягав мети, – згадує сестра-двійнючка полеглого воїна Ніна.
Він був дуже добрим і щирим. Його найвищою цінністю була любов: до близьких, односельців, рідної землі… На Олександра завжди можна було покластися. Брат нікому не відмовляв у допомозі й першим підставляв плече тим, хто опинився у скруті… Він так мріяв повернутися з війни додому, знову побачити жовте поле й блакить мирного неба. Нарешті обійняти нас і насолоджуватися свободою в незалежній Україні…
Церемонія прощання з Олександром Петречуком розпочнеться о 10:00 у Гавришівці за адресою: вул. О. Захарчука, 16-А.
Процесія продовжиться:
- об 11:00 у Малих Крушлинцях на вул. Котляревського, 33,
- о 12:00 розпочнеться служба у храмі Покрови Пресвятої Богородиці на вул. Коцюбинського, 2.
Чин поховання воїна відбудеться о 13:00 на місцевому кладовищі.
