У жовтні 2024 року Юрій Олександрович Швець став на захист України, приєднавшись до лав 225-го окремого штурмового полку. Служив солдатом і пілотом безпілотних літальних апаратів. Брав участь у бойових діях на Сумському та Запорізькому напрямках.

Його життя обірвалося 15 березня поблизу села Воздвижівка Пологівського району.

Герою назавжди залишиться 36 років.

Юрій Швець народився 2 квітня 1989 року в селі Якушинці. Згодом його родина переїхала до Вінниці, де він здобув освіту: закінчив загальноосвітню школу №2, Вінницький професійний ліцей та кооперативний технікум. Працював у сфері харчової промисловості на різних підприємствах, а останнім місцем його цивільної роботи була кондитерська фабрика «Рошен».

У нього залишилися дружина та маленький син, якому нині лише 5 років.

Юрій понад усе цінував сім’ю, був найкращим чоловіком, люблячим батьком, сином і братом, – розповідає дружина Небесного Воїна Світлана.

Він не ховався від мобілізації та сам зробив свій вибір… Цей вибір був на користь життя. Юрій ніколи не проходив повз чужої біди. Одного разу навіть витяг з-під коліс самогубцю, який вирішив так покласти край своїм стражданням через нещасливий шлюб. Тоді він сказав, що завжди є вихід, але, щоб знайти його, варто пройти весь шлях до кінця, не дозволяючи собі слабкодухості

Церемонія прощання з Юрієм Швецем розпочнеться:

• об 11:00 за адресою: вул. Магістратська, 98-Б
• о 12:00 у стінах Спасо-Преображенського кафедрального собору.

Чин поховання воїна відбудеться о 13:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.

 

Анатолія Андрійовича Кушеля було мобілізовано до лав Збройних Сил України влітку 2024 року. Він служив стрільцем-снайпером у складі 79-ї окремої десантно-штурмової Таврійської бригади. Захищав незалежність і територіальну цілісність України на Донецькому напрямку.

Загинув 1 листопада того ж року поблизу села Катеринівка Покровського району.

Йому назавжди залишиться 31 рік.

Анатолій Кушель народився 2 липня 1993 року у Вінниці. Його дитинство було затьмарене важкою втратою — він рано залишився без батьків, тому виховувався під опікою бабусі та тітки. Після закінчення загальноосвітньої школи №16 здобув освіту у Вінницькому міжрегіональному вищому професійному училищі та Вінницькому торговельно-економічному інституті. До мобілізації працював у ПрАТ «Вінницька харчосмакова фабрика».

Найбільшим його щастям була донька, якій він присвячував свою любов і турботу.

Анатолій мав чуйне та добре серце, гостро реагував на несправедливість і буквально пропускав чужий біль крізь себе, – розповідає тітка Небесного Воїна Олена.

На війні він зміцнів і душею і тілом. Казав, що наразі робить найкращу справу у своєму житті. Усе заради майбутнього донечки та України

Церемонія прощання з Анатолієм Кушелем розпочнеться о 12:00 за адресою: вул. М. Литвиненко-Вольгемут, 23.

Поховають воїна о 13:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.