
Вічна шана та доземний уклін полеглим Захисникам! Щирі співчуття родинам, що втратили своїх близьких!
Ярослав Анатолійович Пачевський став на захист України в листопаді 2024 року. Вінничанин боронив рідну землю на одному з найскладніших напрямків східного фронту. Служив стрільцем у складі 79-ї окремої десантно-штурмової Таврійської бригади.
Життя Захисника обірвалося 20 березня 2025 року під час бойового зіткнення з ворогом поблизу села Костянтинопіль Волноваського району Донецької області.
Йому навічно залишилося 28 років...
Ярослав Пачевський народився 3 грудня 1996 року у Вінниці. У багатодітній родині він був старшим із трьох синів, тож змалку звик брати на себе відповідальність і не боявся фізичної праці. Це вплинуло на його подальший вибір професії. Після закінчення місцевої школи №11 юнак здобув фах будівельного столяра у Центрі професійно-технічної освіти №1. До мобілізації та вступу до лав Збройних Сил України Ярослав працював у сфері логістики рідного міста.
Ярослав вирізнявся світлою душею та чуйністю. Він був люблячим сином, турботливим онуком і надійним другом, готовим на все заради близьких, – згадує мати полеглого воїна Олена. – Як і всі молоді люди, син багато працював, щоб влаштувати своє майбутнє, і щиро мріяв про подорожі, прагнучи відкрити для себе цілий світ…
Церемонія прощання з Ярославом Пачевським розпочнеться о 9:30 за адресою: вул. Академіка Янгеля, 4 («Реквієм Хол»).
Чин поховання воїна відбудеться об 11:30 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.
Олег Пилипович Лановенко, позивний «Ніка», долучився до Збройних Сил України у травні 2024 року в межах мобілізації. Він виконував складні бойові завдання у складі 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр». Військовий проходив фронтовими шляхами Харкова, Лимана та Слов’янська.
Свій останній бій Олег прийняв 10 листопада 2026 року поблизу села Маяки Краматорського району Донецької області.
Йому навічно залишилося 56 років...
Олег Лановенко народився 15 березня 1970 року в селі Тростянець Тиврівського району. Він зростав у дружній родині, де був середнім із трьох братів – мав старшого та молодшого. Початкову та базову освіту здобув у рідній сільській школі, після чого продовжив навчання у Вищому професійному училищі №41 у Тульчині. Після строкової служби у військово-морському флоті повернувся до цивільного життя та розпочав трудову діяльність. Понад десять років працював на Вінницькому хімзаводі, згодом перейшов до будівельної сфери, а останнім місцем його роботи стало торговельне підприємство «АРІТА».
З початком повномасштабного вторгнення усі думки Олега були про якнайшвидшу перемогу та мир. Про час, коли він знову зможе повернутися до своєї цивільної справи та долучитися до відновлення країни, – розповідає дружина полеглого воїна Ніна. – Мій чоловік мав золоте серце. Він щиро любив свою роботу, ніколи нікому не заздрив і не гнався за вигодою. Олег був чуйним, самодостатнім і безмежно відданим – як власним життєвим принципам, так і Батьківщині.
Церемонія прощання з Олегом Лановенком розпочнеться:
- о 10:00 у стінах Спасо-Преображенського кафедрального собору
- об 11:00 за адресою: вул. Немирівське шосе, 82.
Чин поховання воїна відбудеться о 12:00 на кладовищі у селі Тростянці.



