Сьогодні, 12 листопада, Вінниця проводжає останньою земною дорогою полеглого воїна Миколу Давиденка «Таксист»

Автор: Вікторія Стасьєва12 листопада, 2026
Новини Вінниці / Сьогодні, 12 листопада, Вінниця проводжає останньою земною дорогою полеглого воїна Миколу Давиденка «Таксист»

Щирі співчуття родині та друзям! Вічна шана та доземний уклін Захиснику!

%d0%b0%d0%b2%d0%b5%d1%81%d1%82%d0%b0 %d1%84%d0%bb%d0%be%d1%80%d0%b0

Микола Васильович Давиденко, позивний «Таксист», свій перший бойовий досвідздобув під час Антитерористичної операції. На захист України він став і з початком повномасштабного російського вторгнення. У званні молодшого сержанта воїн служив у складі 14-ї бригади оперативного призначення імені Івана Богуна «Червона Калина». Виконував бойові завдання на Запорізькому та Покровському напрямках, де брав участь у запеклих боях із ворогом.

Життя захисника обірвалося 31 жовтня 2026 року поблизу міста Білозерське Покровського району Донецької області.

Йому назавжди залишилося 47 років...

За мужність і самовідданість під час захисту Батьківщини Миколу Давиденка відзначили низкою нагород, зокрема медаллю «Червона Калина» та нагрудним знаком «Знак пошани». Навіть після важкої мінно-вибухової травми, яка спричинила контузію та втрату слуху на одне вухо, військовий залишився в строю та продовжив виконувати свій обов’язок.

Микола Васильович Давиденко народився 2 жовтня 1979 року в Києві. Коли він був ще зовсім маленьким, померла його мати. Виховувати сина батькові допомагали рідні, а дитинство Миколи минуло на Полтавщині. Після закінчення Покрово-Богачанської середньої школи Хорольського району він вступив до професійно-технічного училища в селі Войниха Лубенського району. Здобувши освіту, повернувся до столиці. Майже все своє цивільне життя працював водієм у сфері пасажирських перевезень.

Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, Микола негайно перевіз мене з немовлям на руках до моєї мами у Вінницю, а сам невдовзі став на захист України у лавах Сил оборони, – розповідає дружина полеглого воїна Юлія.

Наша сім’я і маленький синочок були для нього цілим всесвітом, а рідна оселя – тим затишним куточком щастя, де він так любив читати у вільні хвилини. Микола мав надзвичайно добру душу: завжди бажав усім здоров’я й нікому в житті не заподіяв зла…

Церемонія прощання з Миколою Давиденком розпочнеться:

  • о 8:30 за адресою: вул. Генерала Арабея, 1 (Vip-зала №1 міської ритуальної служби)
  • об 11:30 у стінах Спасо-Преображенського кафедрального собору.

Чин поховання воїна відбудеться о 13:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.

Вікторія Стасьєва

12 листопада, 2026