Олександр Ковальчук долучився до оборони України на початку повномасштабного російського вторгнення. Служив молодшим сержантом у складі 59-ї окремої штурмової бригади безпілотних систем імені Якова Гандзюка на посаді номера обслуги міномета. Разом із побратимами захищав Україну на найгарячіших ділянках фронту у Запорізькій, Миколаївській, Херсонській та Донецькій областях.

Загинув 2 березня 2023 року поблизу селища Невельське Покровського району.

Воїну навічно залишилося 53 роки.

Олександр був із тих, хто доводить свою відданість Батьківщині не словом, а ділом. Йшов вперед без жодних нарікань і жалю до себе… Майже 3 роки він вважався зниклим безвісти, і весь цей час ми жили надією. Проте, підтвердилося найгірше…, – каже дружина полеглого воїна Наталія.

Олександр Ковальчук народився 29 вересня 1969 року у Вінниці. Закінчив загальноосвітню школу №23 та ПТУ №7 за спеціальністю «каменяр-зварювальник». Після строкової служби здобув освіту у ПТУ №15 та морехідному училищі, працював на риболовецькому судні на Далекому Сході. Повернувшись до Вінниці, ремонтував мережі зв’язку в Укртелекомі, згодом започаткував власну справу та працював у торговельній сфері.

Виростив сина, став люблячим батьком і для доньки дружини.

Багато років ми прожили в любові та взаємній повазі. Олександр був надійною опорою, уважним і турботливим чоловіком, який умів захистити й розділити відповідальність за близьких. Для дітей він слугував прикладом гідності, порядності та справжньої чоловічої сили, – розповідає дружина Небесного Воїна.

Церемонія прощання з Олександром Ковальчуком розпочнеться о 13:00 у Спасо-Преображенському кафедральному соборі.

Чин поховання відбудеться о 14:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.