Сінгапур – місто-держава, що збудована для людей. А ще - це найбільш безпечна, правова та некорумпована країна із величезними штрафами. Так її сприймають. Республіка продемонструвала диво – в регіоні, де привозною є навіть вода, їй вдалося стати однією із найбагатших в світі.
Чи допоможе "сінгапурська" модель стати Україні чистою від корупції - NaПарижі розповів перший заступник голови Вінницької облдержадміністрації Андрій Гижко, який разом із держслужбовцями з різних регіонів України їздив по досвід державного управління у цей куточок Південно-Східної Азії.
"Для мене Сінгапур - це держава жорсткого дотримання законодавства та особливого порядок у всьому, - наголосив Андрій Гижко. - Тут діють високі штрафи за невиконня та порушення законів. Викинута на вулиці цигарка, жувальна гумка може коштувати тому, хто їх викинув 5000 доларів.
Так, іноді штрафи можуть видаватися абсурдними. Але потрібно говорити не про фінансові стягнення, а про те, що держава спочатку створила умови, щоб дотримуватися тамтешніх правил. Адже перш ніж у Сінгапурі приймається нормативний документ, держслужбовці на собі випробовують, як він працює.
Наприклад, місто дійсно доступне для усіх верств населення. Не лише на папері… У тамтешні будинки може потрапити самостійно як мама з дитячим візочком, так і людина з обмеженими фізичними здібностями. Але перш ніж прописувати нормативи, державний службовець сідав у інвалідний візочок та пробував як піднятися чи спуститися по сходах, чи можна заїхати у ліфт без сторонньої допомоги.
Ми побачили приклад ефективного державного управління. Нас переконали, що ніхто не приймає документи, які не реально реалізувати в житті. Тому там всі дійсно у рівних умовах та задоволенні послугами, які надає держава".
Окрема тема – слабкість чиновників до зловживань. Сінгапур входить до числа найменш корумпованих держав. Шляхом впровадження чітких правил, що поставили корупцію поза законом, а також суворим покаранням тих, хто порушує ці правила, в державному управлінні сформовані принципи довіри та прозорості.
У країні незалежною гілкою є Бюро з розслідування корупційних практик. Воно звітує лише прем’єр-міністру. За словами Андрія Гижка, більшість справ (89%), які розглядає це відомство, стосуються приватного сектору, і тільки 11% - щодо працівників державного сектору.
"Людина, яка пропонує, приймає чи отримує хабар, може заплатити штраф розміром до 100 тис. дол. або ж сісти у в’язницю на термін до 5 років. Суд може додатково стягнути пеню, яка дорівнюватиме розміру хабара. Цікаво, що "третя особа", тобто посередник, який пропонує чи отримує хабар від іншої людини, буде так само покараним, як у випадку отримання хабара особисто. Немає різниці – ти брав хабар чи передавав пакунок, начебто не здогадуючись, що в ньому. В обох випадках перед законом ти – злочинець.
З іншого боку прем'єр-міністр Сінгапуру сьогодні є самим високооплачуваним державним службовцем у світі. Нам приводили приклад, що він отримає 2 мільйони доларів на рік, а президенту США платять лише 400 тисяч. Але це як принципова позиція держави, і одночасно механізм боротьби із корупцією", - зауважив Андрій Гижко.
Зараз країна стає більш ліберальною і дикі "середньовічні" покарання корупціонерів начебто відходять у минуле. Але…
"Такий метод, як публічне покарання, коли на площі корупціонера б'ють палками по спині досі передбачено у законодавстві Сінгапуру. Він раніше часто застосовувався, але й сьогодні є поодинокі випадки такого покарання", - підкреслив Андрій Гижко.
- Андрію Петровичу невже, щоб викорінити корупцію в Україні потрібно "нечистих на руку" серед міста шмагати палицями?
"Нам допоможе публічність, ми маємо знати прізвища та імена корупціонерів. Для цього правоохоронні органи, журналісти та громадські організації мають робити все публічно, а не завуальовано", – підкреслив Андрій Гижко.
- Сінгапур називають країною майбутнього, таким собі бізнес-хабом Азії. Натомість там впроваджено планування, як у радянській системі. Чи не суперечить це ринковим методам?
"Усі амбітні плани створюються мінімум на 50 років. Не важливо, чи то мова йде про дорожнє будівництво, чи розміщення об'єктів інфраструктури. Кожні 10 років їх переглядають та вдосконалюють. Але виходячи саме із стратегічного планування на 50 років вони будують школи, транспортні розв'язки та об'єкти енергетики.
Як запевняють самі сінгапурці, що вони - держава, яка імпортує таланти. Вони створюють всі умови, щоб до них приїздили "світлі голови" із всього світу. До речі, у державі, яка займає площу трошки більше ніж місто Київ, зараз проживає 5,7 мільйонів жителів, серед яких лише 3 мільйони громадян Сінгапуру. Решта - це ті, хто приїхав задля роботи і самореалізації.
Це держава талантів. Для обдарованих іноземців створюються спеціальні площадки, лабораторії, сучасні виробництва, де всі ідеї можна впроваджувати".
- Як можна зупинити експорт талановитих українців?
"В українських університетах потрібно створювати наукові бізнес-центри, де всі цікаві розробки знайшли б практичну реалізацію. Адже часто у нас наука залишається на полиці…
До того ж нам потрібно змінювати і шкільну програму, точніше крім основних предметів, додати ті, які б виховували громадянина, суспільного діяча і лідера. А сьогодні саме цього не вистачає в школі", - запевнив А. Гижко.
Однак посадовець уточнив, що двері Сінгапур відкриває лише для талантів. Якщо ж ти пересічний робітник, то працюй там, де працюєш. Більшість українців, які нині мешкають у країні-місті, мають вищу освіту та можуть розраховувати на високооплачувану роботу. Серед них, як каже Андрій Гижко, є вінничанка. Вона викладає англійську мову в тамтешньому університеті.
Щодо вінницьких підприємств, то сьогодні вони поки що не працюють на сінгапурському ринку. Але вже з 2018 року може все змінитися.
"Після повернення із Сінгапуру шістьом вінницьким компаніям ми надали анкети експортера для того, щоб вони мали презентували себе. Це підприємства, які займаються яблуками, ягодами, олією, цукром, електродами, адже Сінгапур постійно будується.
Крім того, у кінці січня 2018 року посольство України запропонувало проведення Українського економічного форуму, де вінницькі виробники матимуть шанс налагодити співпрацю зі сінгапурським бізнесом. Цікавою співпраця із цією маленькою країною може бути ще й тим, що її називають воротами до Малайзії, Індонезії та Нової Зеландії, тобто регіону з 200-мільйонним населенням. Це величезний споживчий ринок", - зауважив Андрій Гижко.
Спілкувалася Марина ТРОКАЧЕВСЬКА