Шість медичних закладів Вінниччини потребують дофінансування НСЗУ. Тобто кошти за послуги, які надають пацієнтам, не покривають їхні витрати на зарплату, комуналку та медикаменти. У лікарень є борги… Кошти для них шукають, натомість вимагають самим думати над планом подолання проблем.

«Нещодавно міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко дав доручення терміново провести робочі зустрічі з власниками та керівниками лікарень-боржників. У зв’язку із цим, перший заступник начальника ОВА Наталя Заболотна та керівництво департаменту охорони здоров’я та реабілітації розпочали робочі зустрічі із керівниками медичних закладів та очільниками громад. Станом на сьогодні такі зустрічі проведено із представниками 5-ти лікарень», - йдеться у повідомленні.

За інформацією профільного департаменту, дофінансування від Національної служби здоров’я України потребують такі медичні заклади Вінниччини:

КНП «Барська міська лікарня»;

КНП «Багатопрофільна лікарня Тиврівської селищної ради»;

КНП «Мурованокуриловецька ЦРЛ»;

КНП «Турбівська селищна лікарня»;

КНП «Вінницький обласний клінічний високоспеціалізований ендокринологічний центр Вінницької обласної Ради»;

КНП «ЦПМСД Бабчинецької селищної ради».

Ще на початку року для таких лікарень в Україні НСЗУ запровадила пакет дофінансування – «Забезпечення збереження кадрового потенціалу для надання медичної допомоги». Він є лише тимчасовим механізмом підтримки медзакладів, аби вони могли покращити свій менеджмент та впровадити антикризові заходи.

Нещодавно заступник очільника МОЗ Олексій Яременко наголосив, що у війну держава не в змозі постійно «перерозподіляти фінансовий ресурс на підтримку закладів охорони здоров’я, які не мають достатнього адміністративного менеджменту». Він зауважив, що кожна лікарня мала більш ніж достатньо часу, аби розробити плани фінансового розвитку та втілити їх в життя. Натомість багато з них обрали інший шлях – не ухвалювати жодних рішень та розраховували, що й надалі всі їхні підвищені витрати будуть фінансуватися з державного бюджету.

З початку цього року держава на додаткове фінансування лікарень-боржників витратила 837 мільйонів гривень.

У МОЗ вважають, що одна з основних причин, чому медичний заклад залишається боржником, –  це невідповідність між потребами населення у медичній допомозі та штатом лікарні. У деяких медзакладах на два лікарі на день припадає в кращому випадку один пацієнт. При цьому такі лікарні щомісяця просять у держави по кілька мільйонів гривень дофінансування.

«Ми готові допомагати лікарням обладнанням, аби вони мали можливість законтрактуватися на додаткові пакети НСЗУ та розвивати послуги, які затребувані у населення. Одночасно маємо працювати з тими, хто готовий робити конкретні кроки для покращення фінансового становища закладу, а не просто розпорошувати кошти в нікуди»,  – акцентував заступник міністра.

Директорка департаменту охорони здоров’я та реабілітації ОВА Ольга Задорожна зауважила, що володіє ситуацією на Вінниччині та разом із представниками влади й керівниками закладів-боржників займається пошуком вирішення проблеми фінансування.

«Ми володіємо ситуацією щодо кожного  медичного закладу. Їхніми власниками є громади, в яких вони розташовані або обласна рада. Тому важливо над вирішенням цього питання працювати спільно. Ми спілкуємося з керівниками, аби зрозуміти, чи готові вони розвиватися і чим ми можемо їм допомогти. Хочу зазначити, що заклади суттєво скоротили витрати на закупівлю ліків та витратних матеріалів, оскільки більшість із них заходить у якості гуманітарної допомоги. Вимога сьогодення до керівництва закладу - якісний менеджмент. Кожен керівник має зрозуміти, як він може покращити життєдіяльність своєї лікарні й забезпечити гідною заробітною платою своїх фахівців», - пояснила вона.

До кінця цього тижня кожна лікарня-боржник має підготувати не лише чіткий план виходу із фінансової кризи, а й план подальшого розвитку закладу та представити його на розгляд Міністерства охорони здоров’я.