Для переважної більшості вінничан Володимир Гройсман залишиться справжнім господарником, який за роки на посаді міського голови зміг зробити Вінницю нехай і не європейським містом за усіма стандартами, але максимально наблизив до них. Більш того, він впорався з деякими проблемами, які виявилися занадто складними для очільників інших міст. Вінничани можуть пригадати літо 2008 року, коли місто опинилося на межі сміттєвого колапсу. І самотужки вирішило проблему. Нині на Стадницькому полігоні сортують сміття, добувають метан і виробляють електроенергію, а з інвесторами підписано меморандум про створення сміттєпереробного заводу.

Скандал на всю Україну

Нагадаємо, полігон побутових відходів у Стадниці споруджено у 1977 році. Тоді під нього відвели 2,5 га землі. У 1980-му площу розширили ще на 15 гектарів. У 1994 році екологи заборонили його експлуатацію у зв'язку з перевищенням визначених за проектом обсягів відходів. Щодня в середині 2000-их з Вінниці на сміттєзвалище вивозили  100-150 машин відходів загальною кількість приблизно 1,5 тисячі кубометрів.

На весні 2008-го місцеві жителі та сільська влада ставила ультиматуми щодо припинення вивозу сміття через надмірне забруднення середовища та води у колодязях, а в липні попри певні домовленості люди перекрили дорогу на полігон.

Спека, цейтнот, соціальна напруга… Діалог між міським головою Вінниці Володимиром Гройсманом і жителями села Стадниці кілька раз тривав годинами.

«Якби після того, як ви вийдете на дорогу, свалки не стало, я б теж вийшов з вами перекривати дорогу на Стадницю. Але ж, люди добрі, сміття не можна не вивозити! А пікети нічого доброго не дають», – відповів у травні 2008-го тодішній мер Вінниці Володимир Гройсман.

Врешті-решт міська влада і селяни домовилися. Гройсман пообіцяв освітлення і свердловини для села, рекультивацію полігону та поетапну відмову від складання там сміття.

Вже в серпні того року відповідно до угоди між Вінницькою міськрадою та Вінницькою РДА у Стадниці завершили роботи по освітленню вулиць та пробурили першу розвідувальну свердловину для пошуку місця під буріння артезіанських свердловин, що згодом розв’язало проблему питної води для села, а також встановили ігровий дитячий майданчик. Тоді Володимир Борисович поясняв, що для вирішення першочергових завдань, кошти перераховуватися не будуть. Але зроблять те, що обіцяли. І зробили.

Видобування метану та рекультивація

Тодішній мер не обмежився водою і освітленням для Стадниці. Аби зменшити шкідливий вплив на природне середовище, в 2008 році Вінницька міськрада, КУП «Ековін» та німецька компанія HAASE уклали Рамкову угоду про співпрацю. В 2009-2010 роках були створені передумови для санації полігону, а далі на рівні профільних міністерств України і Німеччини ухвалили наміри щодо співробітництва. Це створило умови для застосування механізмів Кіотського протоколу.

На 2011 рік в полігоні вже існувало 12 свердловин глибиною від 15 до 18 метрів по відбору газу, було прокладено 1,6 км транспортних трубопроводів та встановлено газозбірну станцію зі станцією по збору конденсату. Загальна вартість проекту на той час складала 1,6 млн. євро. Роботи виконувались за рахунок інвестиційних коштів НААSE та частково - КУП «ЕкоВін».

«Коли вперше сюди приїхали, ми застали жахливу картину - сміття літало по усьому полігону, цілі «озера» ядовитого фільтрату. Це потребувало від нас серйозних дій щодо рекультивації цього полігону, його укриття і вирішення екологічних питань, - зазначав очільник Вінниці наприкінці 2011-го. - Упродовж трьох років ми працювали над формуванням проекту, дослідженнями по газу тощо. Інвестиція, яка була необхідна нам для старту, була надана німецькими партнерами. Далі буде зменшення викидів CO2, з'явиться певний ресурс для самоокупності обладнання та можливість залучення коштів (отриманих за механізмом, передбаченим Кіотським протоколом) для подальшої рекультивації полігону.

Крім того, Володимир Гройсман сподівається, що у разі підтримки державної програми по так званому «зеленому» тарифу, газ, який сьогодні видобувається на полігоні, у перспективі перетворюватимуть на електроенергію.

Від отримання електроенергії до підписання угоди для побудову сучасного заводу

Вже в серпні 2015 року, на той час спікер Верховної Ради, Володимир Гройсман провів екскурсію полігоном колегам-депутатам. Він показав об’єкт, з яким починав працювати. Тоді вже в Стадниці, завдяки інвестиціям німецької компанії Heers&Brockstedt Umwelttechnik GmbH, функціонувала блочно-модульна теплоелектростанція, яка з червня продавала електроенергію в мережу ПАТ «Вінницяобленерго». Потужність установки після розширення існуючої газозбірної системи дозволила виробляти до 1 мВт електроенергії і до 1,2 мВт тепла.

А вже у минулому році міський голова Сергій Моргунов підписав з контент-координатором проекту «Domat Consulting» Ярославом Пасеком Меморандум про співробітництво щодо будівництва сучасного європейського сміттєпереробного комплексу – не в Стадниці, а у лісовому масиві неподалік Людавки. 

Більше 10 років тому органи місцевого самоврядування Вінниці прийняли рішення шукати новітні технологічні рішення та інвесторів для будівництва сучасного сміттєпереробного заводу, оскільки складування та первинне сортування відходів не може вирішити проблему зменшення негативного впливу на екологію.  

«Ще в 2007 році при допомозі наших партнерів з міста-побратима Кельце ми достатньо серйозно підійшли до реновації полігону поблизу Стадниці. Тоді Володимир Гройсман, будучи міським головою, з тодішнім президентом міста Кельце Войцехом Любавським провели певні переговори – і ми  отримали ті технології, які дозволили швидко локалізувати ту проблему, яка була на Стадницькому полігоні. Наступний етап – це  запровадження роздільного збору сміття, закупівля нової техніки, зовсім інші логістичні підходи по збору і вивезенню відходів. На сьогоднішній день ми вже підходимо до кардинально нового етапу – це робота над інвестиційним проектом щодо будівництва, наголошую, сміттєпереробного комплексу», - наголосив нинішній міський голова Сергій Моргунов.

Звісно працювала над вирішенням однієї з найактуальніших проблем команда однодумців, але слід відзначити вклад саме Володимира Гройсмана в те, що нині вінничани навіть забули про її існування.