Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека ім. К. А. Тімірязєва є однією з найбільших книгозбірень області. Історія бібліотеки сягає кінця ХІХ століття, коли завдяки суспільним трансформаціям в державі, виникла потреба у відкритті не лише нових навчальних закладів, але й публічних бібліотек у містах.
Нагадали про насичену подіями та транформаціями історію бібліотеки у Facebook групі "Віртуальний Гід Вінницею". Саме там зявилось відео, яке розповіідає про життя "Тімірязєвки" з моменту її відкриття аж до часів сьогодення. Історія в бібліотеки й справді непросто, чого вартує тяжкий для вінничан й усіх українців час Другої Світової війни.
У 1889 р., за ініціативи місцевого вчителя І. Я. Рубінштейна, було запропоновано відкрити загальнодоступну читальню. Місцева влада розглянула цю пропозицію (в обговоренні брав участь гласний Думи письменник М. М. Коцюбинський) і відхилила її, як передчасну, через відсутність для відкриття бібліотеки належних умов.
Повернулись до питання облаштування бібліотеки у Вінниці 20 лютого 1902 року. Саме тоді міська Дума, прагнучи гідно вшанувати пам'ять М. В. Гоголя до 50-річчя з дня смерті видатного письменника, на своєму засіданні вирішила «закласти початок Вінницькій публічній бібліотеці ім. Гоголя».
Проєкт бібліотеки підготував вінницький архітектор Г.Г. Артинов. У пояснювальній записці він відмічав, що за зразок брав американські бібліотеки, з точки зору «найкращих засобів зберігання книжкових скарбниць і надання публіці можливості вільно користуватись ними».
Вже в травні 1904 року було розпочато будівництво приміщення міської публічної бібліотеки. Архітектор спроектував ошатну одноповерхову споруду, в якій мали розміститися дві читальні, книгосховище, помешкання бібліотекарки. Виконання будівельних робіт було покладено на підрядчиків Ш. Немировського та Л. Печерського (пізніше передав справи М. Неєру). Відомо, що кошторис на будівництво та обладнання склав 14797 крб. 92 коп. Чималі на той час кошти....
Не марнуючи часу, міська Дума надсилала у видавництва і бібліотеки Петербургу, Москви, Києва, Одеси замовлення на літературу для майбутньої бібліотеки. Одночасно розглядалися пропозиції власників великих приватних бібліотек. Чимало імен дарувальників зберегла історія й архівні документи.
Офіційно відчинила свої двері для почесних гостей нова бібліотека 2 (15) лютого 1907 року Безперечно, відкриття книгозбірні стало знаменною подією в житті міста. Про це свідчить і текст запрошення, що зберігся в архіві, в якому було сказано наступне:
«Винницкий Городской Голова, свидетельствуя свое почтение г.г. членам Распорядительнаго Комитета Винницкой городской Гоголевской библиотеки о. И.О.Шиповичу, графу Д.Ф.Гейдену, А.В.Благовещенскому, С.Г.Ройзману, В.Н.Тушину и И.А.Савину покорнейше просит их пожаловать 2-го сего Февраля в 1 час дня в помещение библиотеки по поводу открытия библиотеки».
У 1934 році бібліотеці ім. К.А. Тімірязєва надано статус обласної. А в 36-му р. книгозбирня "отримала" 3-поверхове приміщення (докорінно перебудоване старе і добудоване нове було визнане пам’яткою архітектури місцевого значення).
З початком німецько-фашистської окупації гітлерівці розмістили в приміщенні бібліотеки фельдкомендатуру. Фашистами були знищені каталоги, картотеки, інші облікові документи й більша частина фонду. Багато бібліотечних книг окупанти вивозили на берег річки Південний Буг і спалювали.
У 1943 році за розпорядженням міського голови О.О. Савостьянова до Кракова вивезено понад 600 примірників журналів науково-технічного та природничого профілю, а також інших цінних видань. Напередодні визволення Вінниці Савостьянов вивіз понад 4 тис. цінних книг з природничих і хімічних наук. Загалом загинуло більше 300 тис. книг.
На той час бібліотечне обслуговування мешканців міста здійснював відділ у Мурах. В основному приміщенні обласної бібліотеки ім. К.А.Тімірязєва В.Боголєпова і фольксдойче М.Діденко обслуговували окупаційну владу.
Працівники «Тімірязєвки» брали участь у вінницькому підпіллі. Як герой загинула у фашистському гестапо співробітниця бібліотеки, член підпільної організації І.В.Бевза Наталя Медвідь. Н.А. Борщевська, ризикуючи власним життям, зберегла в підземних сховищах Мурів цінні видання. Залишаючи Вінницю 18 березня 1944 року, окупанти спалили основне приміщення бібліотеки. Загальний збиток склав 2 млн. 158 тис. крб.
Розпочалася відбудова і реконструкція бібліотеки у 1952 році, коли її очолив Герой Радянського Союзу І.М. Філіповський. Продовжувалася ця робота до 55-го..
У 1966 році бібліотека отримала статус наукової, а в 1977 – віднесена до бібліотек І групи з оплати праці. Зросли вимоги до змісту та якості обслуговування читачів.
Однією з перших «Тімірязєвка» започаткувала відкритий доступ до фонду, запровадила найновіші розробки в галузі бібліотечно-бібліографічної класифікації. Після отримання статусу наукової та з метою поліпшення якісного обслуговування наукових працівників, спеціалістів, студентів, інших категорій користувачів були створені галузеві відділи: літератури з питань сільського господарства, техніки, мистецтв, краєзнавства, згодом рідкісних і цінних видань, літератури іноземними мовами, гуманітарних наук (з сектором журнальної періодики), сектор газетної періодики.
У 1989 році до бібліотеки почав надходити Всесоюзний обов’язковий примірник книг. Із спецфонду повернуто понад 1000 видань. З року в рік бібліотечний фонд збільшувався і виникла гостра потреба в розширенні приміщення.
У 1990 роаці після багаторічних звернень керівництва та колективу, місцева влада виділила бібліотеці додаткове приміщення в адмінстративній будівлі (по вул. Соборній, 70), де було відкрито філію. В даний час там розташовані відділи мистецтв, економіки і аграрного виробництва, документів іноземними мовами з інформаційно-ресурсним центром «Вікно в Америку», сектор правової інформації, регіональний тренінговий центр.
Розвиток інформаційного суспільства в країні, вплинув на бібліотеку у Вінниці. З середини 90-х в "Тімірязєвці" розпочалася комп’ютеризація бібліотечно-бібліографічних процесів. У 1996 році бібліотека виграла свій перший грант від фонду «Євразія» (19 535 $), що стало важливим кроком на шляху до технічної модернізації та входження у мережу Інтернет.
У бібліотеці впроваджуються віртуальні сервіси для віддалених користувачів. Так, з 2003 року, одна із перших в Україні бібліотека запровадила нову послугу «Бібліографічна довідка». Тоді ж за сприяння Відділу преси, освіти та культури Посольства США в Україні відкрили інформаційний центр «Вікно в Америку» при відділі літератури іноземними мовами.
На сьогоднішній день знайти необхідну літературу можна онлайн - в один клік. Варто лише скористатись, так званим, інформаційним кіоском. Гаджет значно економить час на пошук інформації про наявність потрібної книги у бібліотеці. Відвідувачі новацію оцінили. Кажуть, книгозбірня стала прогресивнішою і зручнішою.
