Вінницький дослідник Олександр Логінов поділився у Facebook електронною версією останнього збірника шаржів Натана Альтмана, відомого художника, який народився у Вінниці, а потім повертався у рідне місто за натхненням та пошуком нових образів. Надруковано підбірку малюнків було у 1912 році.
У дописі О. Логінов зазначив, що вдалося скопіювати екземпляр книги, який зберігається в нацбібліотеці РФ. На шаржах Альтман вказував, кого малював. Це вінничани.
Натан Ісайович Альтман народився в 1889 році у Вінниці. Його знають як художника-кубіста. Він писав пейзажі, портрети, книжкову графіку, займався скульптурою, декоративним рельєфами і сценографією. Найбільш відомі його портрети Анни Ахматової (1915), С. Міхоелса (1926), ілюстрації до Старого Заповіту (1933), а також замальовки вінницької Єрусалимки.
Художню освіту Н. Альтман здобув в Одеському художньому училищі у 1902–1907 рр., удосконалював її у Парижі в приватній художній студії (1910—1911 рр.), зазнав впливу новітніх мистецьких стилів, особливо французького кубізму.
В 1912-ом він перебрався у Петербург. Мав попит як художник. Був одним із засновників «Єврейського товариства розвитку мистецтв». Після більшовицького перевороту у жовтні 1917 р. став на бік нової влади, брав участь у декоруванні нових революційних свят у Петрограді та Москві. Аби зробити кар'єру при більшовицькій владі, створив декілька портретів більшовицького лідера Леніна і його погруддя.
У 1920-их почав працювати як театральний художник. Брав участь у створенні кінофільму «Єврейське щастя» за сценарієм Шолом-Алейхема. За пропозицією Альтмана, натурні зйомки проходили у Вінниці в автентичному тоді районі бідноти — Єрусалимці.
З 1928-го пл. 1935 рік жив у Парижі. Повернувшись, він застав час репресій, тому займався графікою, проектами створення поштових марок та книжковою графікою. Формалістичні твори Альтмана стали незатребуваними на тлі придушеного цензурою радянського мистецтва. Художня манера Альтмана не укладалась в жорстокі межі офіційного стилю соціалістичний реалізм. Помер Натан Ісайович у 1970-му в нинішньому Санкт-Петербурзі.
