У цьому році ажіотаж із підвищенням ціни на гречку відбувався двічі. Як тільки запровадили карантин на весні у Вінниці збільшився попит на гречку. Проте купити крупу можна було на вінницьких ринках за 33 гривні. Потім ситуацію «розхитували» у серпні через зменшення посівів та низьку врожайність. Попри гучні заяви у Вінниці за цей «індикативний» продукт, який давно порівнюють з лакмусовим папірцем інфляції, просять 35 грн/кг. То чи слід очікувати «прогнозовано» подорожчання, чи заяви були маніпулятивними, аби підштовхнути державу до затвердження держпрограми підтримки аграріїв?
В Україні цьогоріч засіяли половину посівного мінімуму гречки, тому ще у серпні аграрії прогнозували зростання цін на цю популярну крупу. Про це в інтерв'ю сайту AgroPortal заявив виконавчий директор «Міжнародної асоціації гречки» Сергій Громовий.
Він наголошував, що раніше дефіцит можна було компенсувати імпортом, здебільшого з Росії, але нині посіви там істотно зменшилися, а експорт російської гречки – заборонений. Тож наразі докупити гречку Україні просто немає звідки. Про контрабандні поставки фахівець промовчав, хоча вони існують.
Громовий зазначав, що у переліку альтернатив є ще Польща та Китай, однак продукт звідти геть інший, він «не відповідає смаковим очікуванням українських споживачів».
«Ціни на гречану крупу на полицях магазинів дуже високі – 35 гривень за кілограм і більше. І, скоріше за все, гречка продовжить дорожчати», – запевняв посадовець.
Сергій Громовий додав, що українці вже відмовляються від гречки на користь дешевших продуктів, як то макарони з м’яких сортів пшениці.
«За інформацією учасників асоціації, вже після 30 грн/кг різко впав збут гречки. Виробники не можуть продати значні обсяги, лише невеликі партії», – зазначив він.
На його думку, причиною того, що гречки в Україні вирощують не так багато, як треба, є нестабільність і непередбачуваність ринку.
«Виробнику краще засіяти прогнозовані культури, можливо з дещо меншою, але прогнозованою дохідністю: кукурудзу, сою тощо», – уточнив Громовий.
Він переконаний, що виправити ситуацію може лише додаткова державна програма.
До слова, раніше Державна митна служба повідомляла, що у першому кварталі 2020 року Україна імпортувала гречки на 115 млн грн, що у 6,5 разів більше, ніж за 1-ий квартал торік. Тоді служба також зафіксувала істотне зменшення експорту. А роком раніше – у 2019-ому існувала заборона на експорт.
Між іншим, за статистикою, в середньому за рік українці споживають 155-175 тис. т гречки, тобто по 4 кілограми «на ніс». Учасники ринку також запевняють що щороку споживання цієї крупи зменшується.
Після серпневого «ажіотаж» з можливим подорожчанням продукту, чергова хвиля піднялася наприкінці листопада. «Хвилерізом» став, як не дивно, голова Вінницької ОДА Сергій Борзов. У Facebook він написав, що цього року Вінниччина стала регіоном із найвищою врожайністю гречки. При середній врожайності по Україні 13,6 ц/га на Вінниччині збирали по 21,3 ц/га. Привід пишатися.
За словами очільника області, такої високої врожайності не було, принаймні, впродовж останніх десяти років. Так, у 2010-му намолот з гектара становив 16,9 центнера, у 2015-му — 9 центнерів, торік — 16 центнерів.
«З відносно невеликої площі — 6,7 тис. га — зібрали загалом 14,27 тисячі тонн зерна. До речі, під посіви гречки щороку відводять ділянки, що суттєво відрізняються між собою. Наприклад, у 2016-му насіння поклали в ґрунт майже на 15 тис. га, а вже у 2018-му посіяли на 8 тисячах гектарів. У наступному – клин під цією круп’яною культурою скоротили до мінімуму — гречку вирощували на менш як п’яти тисячах гектарів», — зазначив Сергій Борзов.
Він також повідомив про те, що найбільше зерна гречки нинішнього року виростили на Житомирщині — 17,32 тис. тонн. Середня урожайність — 11,7 ц/га. Північна область залишалася лідером і за загальною площею посівів цієї круп’яної культури — 14,8 тис. га.
Другу позицію за обсягом валового збору посідає Сумщина: з 7,9 тис. га намолотили 14,38 тис. тонн, з гектара — 18,2 ц.
«Найщедріше вродила гречка — по 21,3 ц/га — на Вінниччині, де з 6,7 тис. га отримали 14,27 тис. тонн зерна для виробництва дієтичної каші. Загалом валовий збір гречки в нашій державі, за оперативними даними Мінекономіки, цьогоріч перевищив сто тисяч тонн», – підсумував Сергій Борзов.
Якщо прогнози міністерства та губернатора не помилкові, то дефіцит буде у межах допустимого, та за рахунок імпорту його перекриють. Щодо обмежень експортувати, то така риса притаманна лише пострадянським державам, де гречка залишається індикатором для суспільства. У сусідній Польщі таких «забобон» не існує.
Чому тоді через ЗМІ «запускають» гасла про загрозливу ситуацію? Мабуть, заради спроби вплинути на уряд, аби він стимулював вирощування гречки через дотації аграріям. Джерела NaПарижі в агросекторі підтверджують припущення. Зважаючи на нинішню скрутну ситуацію, сподіватися на те, що на Грушевського «клюнуть» на такий завуальований заклик, марно. Тож відсутні суттєві чинники для зростання ціни на гречку більше, ніж у межах інфляції (1-2 гривні). Якщо ж все ж таки ціна стрибне – шукайте «спекулянтів», які грають на настроях та ажіотажі.
