З приєднанням територій у Вінниці лише збільшився стимул до розвитку власного транспортного виробництва. І не тільки тролейбусів. В ексклюзивному інтерв’ю NaПарижі міський голова Сергій Моргунов розповів не лише про плани по збірці, але й суди за звільнення ділянок від МАФів для побудови мосту, розмір тарифу на тепло восени, термін отримання нових швейцарських трамваїв, технології переробки сміття на заводі поблизу Людавки, нові маршрути, перспективи «Райдуги», пам’ятників Миколі Леонтовичу, Максиму Горькому тощо.    

«При проєктуванні шляхопроводу ми стикнулися із самозахопленням підприємцями земель комунальної форми власності»

- Сергію Анатолійовичу, тисячі вінничан доволі органічним вважають побудову шляхопроводу Замостя-Тяжилів через залізницю. На підготовчому етапі є труднощі, пов’язані із земельними питаннями? Скільки коштів потрібно, щоб викупити ділянки?

- Нам не потрібно викуповувати – у цьому немає необхідності. Ми провели перемовини фактично з усіма користувачами ділянок, що підпадали під «пляму» забудови шляхопроводу, зокрема з «Укрзалізницею».

У передпроєктній пропозиції передбачено, що розміщення мостової споруди, фактично не зачепить приватні інтереси. Трохи «перешкоджає» ґанок будівлі прокуратури, частково міст «накриває» територію колишнього м’ясокомбінату, з власником - компанією «Епіцентр» - домовилися про передачу цієї території. Майже з усіма домовилися. До речі, під час будівництва вантового мосту роботу залізниці зупиняти не планується. Тобто, потяги будуть їздити.

Однак, ми стикнулися із самозахопленням підприємцями земель комунальної форми власності. Оскільки вінничани не погоджуються звільнити ділянки, то позови передано до суду.

Із завершенням усіх юридичних моментів зможемо переходити до процесу проєктування мостового переходу. Коли матимемо проєкт, почнемо оцінювати фінансові можливості та шукати варіанти із залученням коштів на рівні держави - через Держфонд регіонального розвитку чи окремі програми.

- Такі судові справи стовідсотково виграшні, але чи можуть вони відтермінувати реалізацію проєкту?

- Можуть. Ми не виключаємо такий перебіг подій. З нашого боку робиться все необхідне, щоб система правосуддя не зволікала з прийняттям судових рішень. По одному випадку вже є позитивний результат, а ще два - у процесі розгляду. Люди поставили малі архітектурні форми і переховуються, аби затягнути час.       

- Є шанси, що об’єкт побудують до 2030 року?

- Шанси завжди є. Багато чого залежить від того, як буде розвиватися територіальна громада, від економічної ситуації у місті, регіоні та країні загалом, що впливає на наповнення бюджету.

Я переконаний, що міст потрібен Вінниці, він десятки років був у Генплані, більш того, відбувається реконструкція вулиці Батозької, яка виходить до місця майбутнього будівництва.

- Через окремі особистості, зокрема В. Кличка, Асоціація міст України (АМУ) дратує центральну владу. Конгрес місцевих та регіональних влад при Президентові України називають проєктом Банкової. Як вважаєте, тепер очільник держави чутиме громади лише через цей орган? Вінниця там представлена?

- Майже 25 років існує асоціація. Вона точно не є Кличка з Києва, Моргунова з Вінниці, Сухомлина з Житомира чи інших. АМУ об’єднує різні міста – від обласних центрів до малих містечок – і налічує близько 980 членів. Організація представляє інтереси місцевого самоврядування в цілому.

Я вважаю, що на сьогоднішній день АМУ – впливовий і дієвий орган. Можливо, певних політичних особистостей це і дратує. Проте у АМУ є активна співпраця з Офісом Президента, зокрема заступником голови ОП Кирилом Тимошенком.

Так, відбуваються дискусії, кожен відстоює свою точку зору. Це природньо. Головне, що не стоїмо на місці. Кожен – ОП, Уряд - хоче, аби «свого» було більше. І місцеве самоврядування не виняток.

Прикладом конструктивної співпраці між громадами і Києвом є комунікація з Урядом Гройсмана. Саме Володимир Гройсман є ідеологом децентралізації і реформи місцевого самоврядування, і це відчувалось у практичних підходах.

Я вважаю, що любий майданчик, який передбачає дискусію, піде на користь і державі, і місцевому самоврядуванню.

Ініціатива Президента стосовно Конгресу є таким майданчиком, який допомагає пришвидшити процес завершення децентралізації, прийняття конституційних змін щодо вертикалі влади, а саме створення обласною радою виконавчих органів. Зі свого боку держава повинна мати контролюючі функції над законністю прийняття рішень в регіоні. Для цього потрібне спілкування. І Асоціація, як на мене, є конструктивним органом діалогу. 

- Чимало дискусій на рівні місцевого самоврядування та держави влади було і щодо боротьби з COVID. Зараз в Україні спад захворюваності, але є загроза нових штамів. Усіх жахають «Дельтою». У міста є план дій?

- Дійсно, це серйозний виклик. Якщо говорити про попередні хвилі, місто діяло на випередження, Ви пам’ятаєте, ми з самого початку – у березні 2020-го року – вже приймали рішення на рівні міської ради для підтримки медиків, соціально вразливих родин, підприємців.

Що стосується наших лікарень, резерву медикаментів, засобів захисту, 100%-ого забезпечення киснем – це все на контролі, ми готові. Робили і робимо максимум, щоб захистити вінничан.

Але вірус нікуди не дівся, хоч зрозуміло, що люди втомились, та розслаблятись ще рано. Зараз важливо здобути колективний імунітет. І це залежить також від самих вінничан. У центрах первинної медико-санітарної медицини щеплюють, у Центрах вакцинації – також. Ми постійно запрошуємо людей прийти і захистити себе, своїх рідних.

Так,36 260 вінничан вже отримали хоча б одну дозу вакцини, 19 910 - дві, загалом 56 170 щеплень. Наше завдання - створити умови для вакцинації, а держави – забезпечити вакцинами від ковіду. Тому звертайтесь до сімейного лікаря, стежте за оголошеннями про пункти вакцинації. Головне – щоб вінничани були здорові.

«Зараз складно сказати, наскільки зміниться тариф, адже підприємство на ринку шукає найпривабливішу ціну з відповідними угодами»

- Опалювальний сезон почнеться за «розкладом»? Де КП «Вінницяміськтеплоенерго» знайде гроші на паливо, які вимагають постачальники ринку? Чи вирішено пристати на певною мірою кабальні умови «Нафтогазу»?

- Ми не можемо не пристати на умови «Нафтогазу», адже міжнародні інституції та держава вимагають переходу на ринкові умови по ціні на газ. Питання в іншому.

Перше. Наскільки держава готова до підвищення тарифу на тепло? Основна складова тарифу – вартість газу. У нас постійно виникають дискусії через подорожчання палива, хоча законодавчо передбачено відшкодування держбюджетом різниці між реальною ціною на газ та тією, яка закладена у тарифі на тепло.

Друге – це подача гарячої води у літній період. На сьогодні в діючому тарифі на тепло і гарячу воду 80% - це вартість газу. Але ще існують витрати на електроенергію, зарплату, податки, капітальні та поточні ремонти інфраструктури тощо. Тобто наш нинішній тариф вже є економічно збитковим.

Інша деталь – різниця у тарифах, штрафи, пені. Зобов’язання КП «Вінницяміськтеплоенерго» (далі - ВМТЕ) дорівнюють 390 млн грн. за весь період, коли держава не відшкодовувала різницю у тарифах і де «Нафтогаз» нарахував санкції. До речі, населення боргує підприємству близько 113 мільйонів. Ні у тепловиків, ні в бюджеті громади таких коштів для компенсації немає.

- Яким чином буде витримано баланс?

- Законодавчо врегульовано питання, на органи місцевого самоврядування не покладено зобов’язання відшкодовувати різниці у тарифах. Держава покриватиме різницю в тарифах, штрафні санкції мають скасувати. Але враховуючи ринкову ціну на газ, тариф на тепло збільшиться. І компенсаторів з боку держави не буде.

- До жовтня тариф має зрости на 60-70%?

- Зараз складно сказати, адже підприємство на ринку шукає найпривабливішу ціну з відповідними угодами. Тобто без передоплати. Можливо, стануть у нагоді гарантійні зобов’язання міста, як аргумент, для погодження умови з відстрочкою платежів. Нині «Нафтогаз» надає 10-денну відстрочку.

Окрім самого тарифу на газ, важливе питання утримання та модернізація інфраструктури. І за останні 10 років у сфері теплопостачання ми зробили дуже велику роботу. Збудовані дві твердопаливні котельні та модернізовані 2 газові. Нових мереж у двотрубному вимірі проклали більше 50 км, встановили 319 ІТП. Якщо говорити про інвестиції, то вони колосальні – понад 720 млн грн. І тут варто згадати співпрацю зі Швейцарією, завдяки чому вдалось модернізувати систему теплопостачання трьох мікрорайонів. Внесок партнерів склав близько 18 млн шв. франків. Загалом, разом з іншими напрямами, це був найбільший проєкт з енергоефективності серед тих, які Швейцарія впроваджувала в Україні.

А тільки цього року на оплату енергоносіїв, виплату зарплат ВМТЕ дотується з бюджету міста у розмірі 150 млн грн. Для порівняння, цими коштами ми могли б утеплити 10-15 дитячих садків. Але ці кошти змушені направити на теплове господарство, щоб вчасно підготуватись до початку опалювального сезону.

Також зараз працюємо з Північною екологічною фінансовою корпорацією (NEFCO) над проектом модернізації теплових систем по вулиці Матроса Кошки, Пирогова та Князів Коріатовичів. Передбачена реконструкція газової котельні, встановлення біопаливного котла, заміна 4 км тепломереж, встановлення 49 ІТП.

Далі. У цьому році прийняли рішення щодо придбання у комунальну власність котельні ДП «ТКЕ «Маяк», адже там були проблеми з теплопостачанням. Тоді ми зможемо гарантувати стабільне забезпечення опаленням і гарячим водопостачанням. На жаль, власник не займався мережами, які були у користуванні, і ми два роки їх відновлювали. Витратили тоді близько 60 млн.

«Загалом очікуємо передачу 70 трамваїв з Цюриха, у другій половині 2022 року - першу партію з 35 вагонів»

- Чи вивчаються варіанти із запуском тролейбусів на автономному ході у мікрорайон «Академічний»?

- Я вважаю, що до 2030 року ми повинні повністю відійти від дизельних двигунів у громадському транспорті. Одна з альтернатив – електробуси. Також зараз у тренді водень. Теж треба вивчати цей напрям. Оскільки в «Стратегії 3.0» питання екологічності є пріоритетом, маємо комплексно цим займатись.  

Тому я переконаний, що ми повинні замінити весь громадський транспорт, зокрема маршрутні таксі, на електробуси, машини на газу чи трамваї та тролейбуси. Для цього потрібно розширяти мережу.

Рахуючи витрати, які потрібні на будівництво контактної мережі, ми розуміємо, що вигідніше застосовувати тролейбуси з автономним ходом. Ми підтримали цю ідею «Вінницької транспортної компанії». Маршрут №12А будемо продовжувати далі – до Писарівки. Встановлюємо там для безпеки світлофор при розвороті тролейбусів. У цьому році також вже запустили маршрут від «Муніципального ринку» до «ВПЗ» через вулицю Липовецьку.

До речі, сьогодні вивчаємо питання збірки електроавтобусів на базі «ВТК». Конкретніше скажемо через кілька років. Нині нам пропонують купити 50 автобусів, а потім почати розмову про технологію збірки у Вінниці. Якщо купимо, то який сенс у власній збірці?.. Тому сьогодні проводимо перемовини на різні теми з різними компаніями. Наразі фінального рішення немає. 

Поки можу говорити, що ми купуємо 10 газових автобусів. Частина з них, як плануємо, буде їздити у районі «Академічний», але для покращення там ситуації треба серйозні капіталовкладення у транспортну інфраструктуру – розширити вулицю Шептицького та побудувати дорогу до Гніванського шосе.

Із забудовником мікрорайону ведемо перемовини, щоб він співфінансував роботи по будівництву дороги саме до гніванської траси.

- Попередньо «Концерн «Поділля» погоджується на подібні витрати?

- Так. Вони розуміють, що компанії це потрібно. Це буде спільний проєкт разом зі Службою доріг, яка розробляє проєктно-кошторисну документацію по південному обходу Вінниці, а це саме ця дорога, про яку я кажу.

- Будівництво нового тролейбусного парку на Енергетичній має бути завершено у найближчі два-три роки?

- Враховуючи зміни у вітчизняному законодавстві, якими передбачені пільгові умови для виробництва електротранспорту в індустріальних парках і наше прагнення налагодити власну збірку електробусів, не впевнений, що саме на Енергетичній економічно доцільно споруджувати тролейбусний парк. Адже на новій ділянці потрібно розмістити виробництво.

Ще є час, будемо визначатися… Ідея у тому, аби зробити на новому майданчику потужне підприємство за принципом «Лего» - з будівництвом першої, другої та, можливо, третьої черги.

- Зі збіркою чергових Vinline вже стає традицію поява нових маршрутів. В якому напрямку очікувати наступний?

- Запитів багато, зокрема на Гавришівку, Великі та Малі Крушлинці, але навіть низькополі автобуси туди не пустиш через якість доріг. Тільки до Гавришівки реконструкція дороги обійдеться щонайменше у 80 мільйонів. Поступово зробимо. Тоді і з’являться нові маршрути.

Разом з тим, я переконаний у необхідності розвитку трамвайної мережі, наприклад, по проспекту Коцюбинського - від Будинку офіцерів до вокзалу.  

- Коли очікується початок передачі чергових швейцарських трамваїв з Цюриха? 

- У другій половині 2022 року. Пандемія змусила наших колег перенести терміни на рік. Наші партнери стикнулися зі збоєм у поставках «Бомбардирів», тому є такий зсув по часу. Загалом очікуємо передачу 70 трамваїв з Цюриха. Сьогодні йде розмова про першу партію з 35 вагонів у другій половині 2022 року. Вони в гарному стані. Цюрихці люблять свої трамваї так само, як вінничани люблять швейцарські.

«Однозначно сміттєпереробний завод буде. Нам слід визначитися, що робити з вторсировиною – продавати чи виробляти товар»

- Стадницький полігон давно слід закривати. Чи є певні зрушення у питанні будівництва сміттєпереробного заводу поблизу Людавки?

- За останні три роки ми вклали близько 42 млн грн в інфраструктуру, на сьогодні вона з 50-100% рівнем готовності. В нас було декілька перемовин з компаніями, які пропонували різні технології поводження з побутовими відходами та фінансові підходи.

Наразі ми визначилися з напрямком, в якому будемо рухатися. Необхідно мінімізувати обсяги складування органіки, адже стовідсоткової технології переробки у світі немає. Простіше кажучи - щоб не було звалища.

Однозначно завод буде. З наступного року щільніше підійдемо до питань з будівництва заводу. Паралельно нам слід визначитися, що робити з вторсировиною – продавати чи виробляти товар. Вже є ідеї по переробці паперу та гуми.

Об’єктивно дивлячись на речі, нагадаю, що в області безліч стихійних звалищ, а фільтрати з них йдуть до ґрунтових вод. При самозапаленні ці звалища отруюють повітря токсинами. Завод дозволить забезпечити утилізацією частину області в радіусі 50 км.

- «Бульварні» проєкти Космонавтів та Замостянської сподобалися вінничанам. Наступним має бути реконструкція проспекту Коцюбинського? Коли старт?

- За нашими планами у цьому році замінюємо трамвайну колію по вул. Батозькій, у 2022-му – завершуємо реконструкцію цієї вулиці. У 2023 році збираємося «переходити» на площу Привокзальну. На неї заводимо весь громадський транспорт, створивши потужний пересадковий комплекс з трамваями, тролейбусами, автобусами та маршрутками. Проспект Коцюбинського буде пізніше.  

- Якою є перспектива Замкової гори?.. Нині тривають суди, ділянка в оренді, є різні варіанти забудови. Якою буде локація через кілька років?

- Скажу так, є гучне словосполучення – Замкова гора. Комусь цікаво на цьому пропіаритися, посмажить шашлики. Я сприймаю це по-іншому. Коли критикуєш – пропонуй, але не космічні речі, а щось реальне. В нас бюджет не Нью-Йорка чи Сінгапура. Згодні?..

На Замковій горі вже встановлений 50-метровий флагшток. Зробимо благоустрій території. Там можна буде проводити заходи патріотичного спрямування. Була пропозиція побудувати щось на кшталт фортеці. Так. Є різні думки щодо цього. Єдине у чому я впевнений, що там не буде житлової забудови, інша справа – зона рекреації та гарний оглядовий майданчик з чудовою панорамою міста.

- Музей української марки має зайняти все приміщення у будинку по вулиці Соборній, 26-28?

- У нас є унікальний шанс отримати дуже цінну культурну спадщину – найбільшу колекцію української марки у світі. Якщо ми не створимо належних умов, то втратимо її. Це вірний підхід? Ні. Більш того, ми хочемо залучити Олександра Балабана до цього важливого проекту, ніхто краще за нього не знає колекції його пращура. Було б логічно, щоб він приїхав до Вінниці, керував цим проектом і розвивав музей – в Україні і для українців.

- У 2015 році через відсутність консенсусу з облрадою ідею реконструкції КЗ «Райдуга» було «заморожено». Нині більшість депутатів обласного рівня представляють «Українську Стратегію Гройсмана», яку Ви очолюєте на Вінниччині. Чи є актуальним відновлення будівлі?

- Питання про співфінансування будемо ставити. Є різні варіанти реконструкції. Наприклад, пропозиції залишити її у літньому варіанті. Але, як на мене, це не доцільно, адже треба враховувати сезонність концертної діяльності. Такий об’єкт має працювати щонайменше 9 місяців на рік на умовах госпрозрахунку без дотацій з бюджету, але з розумним розміром витрат на реконструкцію..

Ми працюємо зі спеціалістами, щоб знайти оптимальну модель. Думаю, у наступному році розпочнемо перший етап робіт.

«Чесно кажучи, я проти зносу будь-яких пам’ятників. Краще переставити»

- Як проходить будівництво заводу компанії HEAD? Можна казати про відсутність ризиків для зупинки реалізації проєкту? 

- Форс-мажорні обставини можливі завжди. Якщо оцінювати нинішню ситуацію, то я з оптимізмом дивлюсь на перспективи. З травня розпочався процес будівництва. Виробничі приміщення планують здати у 2023 році. Це загалом 1200 робочих місць. І процес вже незворотній.

Впевнений, що завод стане «якірним» і дозволить у подальшому залучати інші інвестиції у місто та область. 

- Вінничани неоднозначно ставляться до постаті Максима Горького. Чи приберуть пам’ятник йому з Центрального парку?

- А ми спитаємо у людей - шляхом електронного опитування, наприклад, через ваше видання. Тоді ми зрозуміємо думку активних містян. Розуміючи побажання жителів, будемо орієнтуватися з подальшою долею пам’ятника.

Чесно кажучи, я проти зносу будь-яких пам’ятників. Краще переставити… Парк вже названо ім’ям Миколи Леонтовича. Тому природньо, що будуть створюватись додаткові локації, пов’язаних з його постаттю.   

- То у Вінниці з’явиться скульптурна композиція на честь Миколи Леонтовича?

- Я вважаю, що вона потрібна. Але слід відходити від монументальної скульптури, у Вінниці підходи креативніші. Приклад - композиція пам’яті Небесної Сотні чи Тарасу Шевченку. Ми повинні створювати простори, які будуть цікаві вінничанам та гостям міста.