У Вінницькому апеляційному суді вдруге головою обрано Сергія Медвецького. 47-річний очільник, який спеціалізується на цивільних справах, зазначає, що найскладніше – не адміністративні функції, а вирішення заплутаних сімейних справ із визначенням, з ким «залишати» жити дитину.

«Тест чи сертифікат не є підставою відмовити, якщо людина бажає взяти участь у засіданні»

- Пане Сергію, у жовтні Вас вдруге обрано головою Вінницького апеляційного суду.  З якою програмою балотувались на новий термін? Що плануєте змінити?

- Головний меседж програми – здійснювати судочинство. Звісно, відзвітував перед колегами за роботу, яку було проведено за 3 роки. Щодо змін, то, мабуть, найбільш актуальним є капремонт будівлі суду.

- За минулі роки у ВАС часто приймалися рішення по резонансних справах. Які є особливі для Вас?

- Якщо справи переглядаються в апеляційній інстанції, то людина не погоджується з рішенням райсуду, і справа є резонансною. Складними я вважаю «сімейні» справи, щодо оспорювання батьківства, визначення місця проживання дитини, позбавлення батьківства.

Зараз змінилися підходи до визначення місця проживання дітей. Раніше судова практика віддавала перевагу матері. Нині позиція полягає у тому, що батьки – рівні у вихованні дітей. Тому вже непоодинокі випадки, коли суд визначає, що дитина проживатиме з батьком.

- І часто віддають перевагу саме представнику чоловічої статі?

- Так. Справи були у Верховному Суді, і рішення залишені без змін. Є баланс. По одній з таких справ я був доповідачем. Суть таких справ доволі складна, адже вирішується доля неповнолітньої дитини.

- Через карантинні обмеження до зали суду пускатимуть із Covid-сертифікатом чи негативним ПЛР-тестом?

- Ми будемо працювати у такому ж карантинному режимі, як минулого року. Тобто намагатимемося обмежити кількість присутніх у залі суду. Будемо націлювати адвокатів і сторони процесу на те, щоб по можливості брати участь у засіданні через відеозв’язок. У нас є така можливість.

Таким чином, ми обмежуємо лише кількість людей. Є право на доступ до правосуддя. Тест чи сертифікат не є підставою відмовити, якщо людина бажає взяти участь у засіданні.

«Адвокати, які не впевнені у своїх силах і позиції, шукають інші шляхи для отримання результату»

- Як часто апеляційна інстанція не підтримує рішення колег з міських чи районних судів?

- Скасовуємо до 40%, коли є неправильне трактування матеріального чи процесуального права. Більшість з них – із процесуальними порушеннями. Через карантинні обмеження були складнощі з доступом сторін процесу до правосуддя, і вони оскаржують рішення… Інколи суди залишають без руху справу чи надають незначний термін для усунення недоліків. Суд надсилає людям поштою повідомлення, а листа не отримують. 

- Моїх колег Ви запевняли, що жоден суддя ВАС не скаржився на тиск. Це так?

- За період, який я очолюю суд, жодних заяв від адвокатів, сторін процесу до Вищої ради правосуддя не було. Також не було і заяв суддів на тиск. Хоча загалом по Україні таких звернень чимало.

- Зазвичай юристи кажуть, що адвокати вміють «домовлятися». На Вашу думку, який відсоток захисників ніколи не піде на спробу домовленості, адже впевнений у своїх силах?

- На мою думку, жоден із захисників не повинен йти на «домовленості». Про відсоток казати важко. Певно, адвокати, які не впевнені у своїх силах і позиції, шукають інші шляхи для отримання результату. Як вони шукають, я не знаю. До мене особисто не зверталися.  

- Чому рівень довіри до судової гілки влади – доволі низький?

- Як на мене, це суб’єктивна думка. Я не погоджуюсь з більшістю досліджень, які вибірково цікавляться думкою громадян. Бачив: визначили 6%... Кого опитують при визначенні рівня довіри? Якщо опитувати людей на виході із зали засідань, то можемо отримати рівень у 45-50%. Переконаний, що це досить високий показник.

Якщо опитувати пересічних громадян, які складають своє особисте враження з телебачення чи інших ЗМІ, то, звісно, побачимо інший відсоток. Особисто я вважаю, що слід опитувати дотичних – коли люди вийшли із суду.  

«На Вінниччині залишать сім судів першої інстанції. Реформу відкладено до січня 2023 року»

- До речі, на Вінниччині відбулася реформа адміністративно-територіального устрою. Органи прокуратури, поліції і решти держустанов підлаштовують свою «сітку» підрозділів під нові райони. Оптимізація судів вважається актуальною?

- Вона передбачена. Окружні суди мали б запрацювати з 1 січня 2022 року. Однак Вищою радою правосуддя відтерміновано до 1 січня 2023 року, оскільки не всі області готові та не всюди визначена «сітка».

На Вінниччині визначена майбутня кількість судів. Має бути Вінницький міський, Вінницький, Тульчинський, Гайсинський, Могилів-Подільський, Жмеринський та Хмільницький окружні суди. Тобто сім суддів.

- Загальна кількість судів визначена?

- Ні. Судова адміністрація разом з ВРП розрахують навантаження та визначать штатну кількість. Думаю, що по міському суду, як одному з найбільш завантажених в Україні, можуть навіть збільшити. Щодо решти не можу сказати. Думаю, що визначатися будуть за результатами роботи 2021 року.    

- Багато років кажуть про потребу суду переїхати у нове приміщення чи капітально відремонтувати наявне. Це питання вирішено відкласти?

- Не знаю, чи доречно у нинішніх умовах і з нашим штатом переїжджати. Думаю, що ні. Нове приміщення нам ніхто не дасть.

Найкращий варіант – добудувати та виконати капремонт наявних приміщень. При штатному розкладі у 40 суддів зараз працює 25. Тому поки що площ вистачає. Так, якщо всі вакансії заповнити, буде затісно. 

Втім, за 2019-ий і 2020 роки капітальні видатки на судову систему у держбюджеті взагалі не передбачались. На наступний рік обіцяють, а там побачимо. Поки надіємося. І не тільки ми, надіються у багатьох судах. У минулі роки виділялися кошти на поточні витрати та зарплату.

- Суддя не може обіймати одну адміністративну посаду відповідного суду більш як два строки поспіль. Мабуть, вже думали про майбутнє. Залишитесь після 2024-го в апеляційному чи шукатимете інше місце?

- Вислуга та право на відставку вже є, але вік молодий, тому сподіваюся працювати і надалі в апеляційному суді. Про плани ще не думав. Сподіваюсь, що буду звичайним суддею.

- На що витрачаєте вільний час?

- Залежно від пори року. Полюбляю риболовлю, мандрівки. Декілька разів на рік з родиною буваємо у Лумшорах на Закарпатті. Гарне місце у горах, зв’язку немає, тому чудово відпочиваєш. Зазвичай на кілька днів приїжджаємо.