Через те, що на Польщу чекає зміна уряду, а прем’єр Моравецький не хоче закінчувати каденцію розгоном страйкарів, заблокованими залишаються чотири пункти пропуску на українському кордоні. У черзі помер вже другий український водій. Втім, навіть у сусідній країні чудово розуміють, що за блокуванням стоять місцеві маргінальні проросійські сили, але на відміну від України офіційна Варшава не робить висновків через вплив Мосви на внутрішньопольські процеси.

У черзі перед кордоном «застрягли» понад 4 тисячі фур. До страйкарів-перевізників, які нібито виступають проти конкуренції з боку українських колег, доєднались місцеві аграрії під керівництвом організації «Обманута село». Вони не пропускають навіть гуманітарні вантажі.

Якщо декілька місяців тому Польщу називали найпалкішим союзником, то парламентські вибори кардинально змінили ситуацію не на користь двостороннім відносинам. Питання з відносно дешевим українським зерном на польському ринку ще можна було б вирішити. Але ситуацією скористались так звані ультраправі. Блокування кордонів підтримала лише одна асоціація польських перевізників, яка раніше активно працювала з РФ і Білоруссю. Тепер ці ринки втрачені через санкції.

«Ідеологом» так званого повстання перевізників польські розслідувачі називають політика Рафала Меклера з партії «Конфедерація», яка має незначне представництво у Сеймі (6 місць із 460 у парламенті). Сам Меклер постійно каже про «бандерівців», проти допомоги Україні та біженцям.

«Конфедерати» мало чим відрізняються від популістів-націоналістів в інших країнах, які повторюють російські наративи. вони проти інтеграції Польщі до ЄС за обмеження зв'язків із Україною.

Якщо ще пів року тому було відомо, що проросійських поглядів дотримується Угорщина з Орбаном і партією «Фідес», то тепер ультраправі популісті перемогли на виборах у Словаччині та Нідерландах. Отже «отрута для ЄС», на яку так сподівався Путін, працює. У Польщі його прихильники не здобули значних результатів у політичній площині, зате блокуванням досягли навіть більшого.

Європейські інституції кажуть, що Україна та Польща повинні спільно шукати компроміс і вихід з патової ситуації, при цьому у Брюсселі знову запізнюються з висновками. Декілька років тому там хотіли торгувати з Росією, не відчуваючи загрози з боку Москви, а тепер не відчувають небезпеки «ультраправого популізму» для самого існування ЄС у найближчий перспективі. Без застосування недемократичних методів його не зупинити. Адже на кону союз, відбуваються вже не локальні політичні «пристрасті», є стала тенденція до запиту суспільства на популістів.