Понад рік в Україні триває війна. Так, відчувається втома, так, значна кількість чоловіків вже захищають незалежність. В умовно тилових регіонах дещо інше сприйняття загальної картини. Допомагати військовим хочуть всі, але вже виникають проблеми з мобілізацію та уточненням облікових даних.

В інтерв’ю NaПарижі начальник Вінницького об’єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) Роман Потерлевич зазначив, що завдяки цифровізації виявлення тих, хто ухиляється, чи немає часу на уточнення інформації про себе, спрощується та буде ефективнішим.  

«Зараз людей з досвідом проходження військової служби, які перебувають в запасі, є значно менше, тому більше уваги приділяється призову категорії громадян, які не проходили військову службу»

- Пане Романе, Україна чекає на контрнаступ у квітні-червні. Зважаючи на певний термін підготовки чи злагодження військових, можна казати, що у ЗСУ вже сформований «кістяк» військ для анонсованої міністром О.Резніковим весняної операції?

- У повному обсязі ця інформація відома лише у Генеральному штабі, де безпосередньо проводять планування як оборонних, так і наступальних операцій. Ту частину завдання, яка покладена на територіальні центри комплектування та соцпідтримки, ми з грудня 2022-го планово виконуємо. Завдання перед ТЦК та СП щомісячно уточнюються.

Майже у повному обсязі ми забезпечуємо необхідну кількість людських мобілізаційних ресурсів для підрозділів, які прийматимуть участь як безпосередньо у штурмових діях, так і в обороні наших позицій, а також для інших заходів.

Кількість підрозділів, які формуються, до нас не доводять. Така інформація не розголошується. Можу додати, що наразі всі мобілізаційні заходи йдуть планово.

Зважаючи на досвідченість представників Генштабу, у мене не виникає сумнівів, що контрнаступальна операція відбудеться у визначені строки, тоді, коли буде абсолютна впевненість у готовності військ.

- Чи змінились підходи до мобілізації на початку 2023-го у порівнянні з минулим роком? Кого переважно мобілізовують у 2023 році, адже більшість вінничан з досвідом проходження військової служби, які перебувають в запасі, вже воює?

- Змінилась категорія військовозобов’язаних, яку наразі більше залучають. У 2022 році по мобілізації призивали переважно тих, хто мав досвід служби, приймав участь в АТО/ООС. За рік ми залучили значну кількість саме таких громадян. Здебільшого вони призивались одразу до військових частин. Після нетривалого злагодження у складі підрозділів людей відправляли на виконання бойових завдань.

Зараз людей з досвідом є значно менше, тому більше уваги приділяється призову категорії громадян, які не проходили військову службу. Після мобілізації такі люди направляються до навчальних центрів. Значну кількість з них навчають за кордоном.

Наразі двічі на місяць ми здійснюємо поставки військовозобов’язаних до навчальних центрів. Коли курсанти завершують навчання, замінюємо вільні місця іншими. Потім з цих військових формують нові підрозділи.

- Плани по мобілізації зберігаються? Чи вдається їх виконувати?

- Як такий план по мобілізації ми виконали ще у березні 2022 року. Ми доукомплектували існуючі частини та сформували частини, які визначені мобілізаційним планом. Він корегувався Генштабом. Тепер ми забезпечуємо ЗСУ та інші військові формування (НГУ, ДПСУ) у розпорядчому порядку.

Тобто, на певному напрямку потрібно сформувати військовий підрозділ, для чого потрібно визначена кількість людських ресурсів. Нам доводять конкретну кількість, а наше завдання відібрати, провести медогляд і забезпечити поставку військовозобов’язаних до визначених військових частин та навчальних центрів. Такі плани корегуються майже щоденно. Термін виконання – до двох тижнів. Міський ТЦК та СП виконує планові завдання на 80-100%.

- Часто мобілізують чоловіків-переселенців?

- Протягом минулого року мобілізували близько 350 внутрішньо-переміщених осіб. Зараз чоловіки-переселенці не стають на облік як ВПО, тому ми не можемо їх призвати, адже вони перебувають на військовому обліку у Харкові, Запоріжжі, інших регіонах. Отже трапляються лише поодинокі випадки.

- Були випадки, коли менш ніж за місяць мобілізований опиняється на лінії фронту. Хто відповідає за те, щоб людина пройшла певні етапи підготовки до виконання бойових задач?

- Так, були. Законодавством передбачено, що громадяни, які мають досвід проходження військової служби, а особливо досвід бойових дій, відправляються безпосередньо до військових частин.

Принцип у наступному – хто немає досвіду, той направляється або до навчальних центрів, або у військові частини, які заново формуються, і будуть проходити протягом мінімум місяця відповідне злагодження. А ті, хто проходив службу, мають військово-облікову спеціальність, направляються до діючих частин. Коли цю частину залучать до бойових дій, вирішує оперативне командування, командування бригад.

За підготовку у військовій частині відповідає заступник командира. Наше завдання, як ТЦК, комплектування військових частин.

Зараз, у порівнянні з мирним часом, терміни проведення злагоджень зменшені. Якщо раніше «курс молодого бійця» тривав не менше 30 днів, то тепер – два тижні. Курс інтенсивніший і не передбачає стройову, фізичну та ряд інших предметів підготовки. Пріоритет – бойова, інженерна та тактична підготовка. Якщо казати про якість, то вона залежить від командира підрозділу та інструкторів, які проводять підготовку.

«Зараз категорію обмежено придатних приймають у частини забезпечення»

- Моїм колегам Ви казали, що чоловіки старше 50 років переважно пройшли медогляд і перебувають у резерві. Чи є великим попит у військових частинах саме на таку вікову категорію?

- Відверто кажучи, багато військових частин, особливо які формуються заново, не хочуть приймати громадян старших за 50 років. Таку категорію приймають у підрозділи забезпечення. А це близько 30% особового складу у бригаді. Люди виконують не бойові, а тилові завдання. Зі свого боку ми проводимо деталізований відбір, враховуючи вік і стан здоров’я. 

- Який відсоток від загальної кількості нині складають обмежено придатні військовозобов’язані?

- Близько 50%. Якщо до жовтня минулого року ми майже не поставляли обмежено придатних, то зараз таку категорію приймають у частини забезпечення. Обмеження є різними. Приміром легкий остеохондроз. Ми не приховуємо діагноз. Командир має знати про це. Інша справа, що такі люди не підлягають призову до Сил спецоперацій, ДШВ, морської піхоти. Але у мотопіхотні (стрілецькі) бригади – цілком.

- Підприємці жаліються на вручення повісток на вулиці, у торгових центрах. Законодавством це не заборонено. Наскільки ефективним є такий підхід зараз?

- Чесно кажучи, і до мене з такими скаргами звертаються. Відповідаю дуже просто, раджу перепитати у колег з Маріуполя, Херсонщини про те, як в них йшла торгівля під час окупації?.. І всі питання відпадуть.

Я часто спілкуюсь з переселенцями - підприємцями, які приїхали до Вінниці. До речі, я і сам переселенець, приїхав з Криму у 2014 році. Командир підрозділу, який базується у Козятині, був підприємцем. Потужності його підприємства розташовані на правому березі Дніпра у Херсоні. Він чудово обізнаний, що відбувалось під час окупації, а тепер росіяни з лівого берега знищують місто артилерією. Заробітку немає. Херсонці чудово розуміють, що основне завдання – зберегти країну, зберегти народ від знищення. Сподіваюсь на таке розуміння і вінничан.

Адже вже всі знають, що «асвабадітєлі» здатні вбивати, ґвалтувати, вивозити людей для «перевиховання» у табори. І так вони ставляться до жителів півдня та сходу, яких нібито вважали «своїми». А за кого вони мають вінничан? Треба спочатку поставити собі це запитання. І треба чітко і відверто зізнатись собі у тому, що Вінниччину «своєю» вони не вважають, це все «бандерівці, яких треба знищувати».

Тому спочатку треба перемогти цих нелюдей, а потім заробляти та розвивати економіку. Всі чоловіки до 60 років мають бути готовими захищати Батьківщину, щоб спинити ворога подалі від домівки. Бо ми всі відчуваємо, що вже є певне заспокоєння, у когось втома від війни, думки, що «це десь далеко, мене не стосується»…

ТЦК виконують державні завдання. Нікого не призивають до себе - город копати. Однозначно оповіщення будуть проводитися. Триває цифровізація. Єдиний держреєстр військовозобов’язаних ми наповнюємо. Поки він працює як внутрішня база. Найближчим часом буде об’єднання з іншими базами Нацполіції, Держприкордонслужби, ДПС, тощо. Завдяки цьому, при певних порушеннях військовозобов’язані матимуть проблеми з наданнях будь-яких інших послуг.

- Коли?..

- Доволі скоро. Зараз спільно з обласною військовою адміністрацію ІТ-компанія створює програмне забезпечення, завдяки якому наші патрулі матимуть на планшеті доступ до бази ТЦК і знатимуть всю інформацію щодо військового обліку при спілкуванні з чоловіками – чи перебуває у розшуку, чи має відстрочку… Це значно полегшить роботу.

Наразі оповіщення здійснюється у різний спосіб – на вулицях, блокпостах, за домашніми адресами та за місцем роботи на підприємствах. За законодавством керівники підприємств відповідають за сповіщення та доставку військовозобов’язаних до ТЦК для уточнення військово-облікових ознак. Ми часто використовуємо цей підхід.

«З адвокатами швидше виплати за загиблого родина не отримає. Ми робимо все можливе для пришвидшення»

- Чи виникають складнощі у родин загиблих з отриманням коштів і до кого їм звертатись?

- Це дуже болюче для нас питання. Йому приділяється значна увага. Супровід родини загиблого здійснюється представниками ТЦК від моменту отримання нами сповіщення з частини, виписки, до сповіщення родини, організації доставки тіла загиблого до Вінниці, організації похорон. А далі відповідна група, яку ми створили, опікується сім’ями. Ми допомагаємо у зборі комплекту документів, які потрібні для отримання належних виплат.

Складнощів додає те, що потрібен комплект документів з частини, де загиблий проходив службу. Переважно затримки пов’язані з тим, що частина виконує завдання на лінії зіткнення.

Якщо у родини є тісні стосунки з побратимами чи командирами, вони можуть самостійно звернутися до частини для пришвидшення процесу. Пересилка фельд’єгерською поштою йде довше.

Ми спілкуємось з представниками усіх частин, розроблено певний алгоритм, через що намагаємось зібрати всі документи у найкоротший термін, аби подати на розгляд відповідної комісії Міноборони.

На сьогодні близько п’ятдесяти родинам кошти виплачено. Кому у повному розмірі, кому – ні.

- Чому так?

- Коли між членами родини загиблого є порозуміння, то виплати проводяться за визначеним у державі порядком – дружині, дітям, батькам. Трапляються випадки непорозумінь. Якщо загиблий у розводі, або мати не ладить з невісткою, то доводиться врегульовувати ситуацію в судовому порядку, що в свою чергу значно затягує терміни отримання допомоги.

Інколи стикаємось з тим, що у процес отримання коштів втручаються адвокати, хоча жодних підстав для такої юридичної підтримки відшукати складно. Повірте, ми ніколи не затягуємо оформлення. Це у мене на контролі. Щодня працюємо над трьома-чотирма теками для оформлення грошової допомоги родинам. Гарантую, швидше з адвокатом не буде.

Хочу додати, що попри те, що наразі у ТЦК мало співробітників, але окремі службовці займаються виключно супроводом родин. Та більше, вони допомагають сім’ям загиблих та пораненим комунікувати з міською радою та військовою адміністрацію, аби і там допомогли людям по різним програмам.

«З березня всі, кого розшукуємо, є в електронній базі Нацполіції»

- У Вінниці багато ухилянтів?

- Досить велика кількість не прибуває по повісткам. Тоді телефонуємо. Якщо знову людини немає, сповіщаємо Нацполіцію для розшуку та доставки для складання адмінпротоколу.

Раніше папери надсилали слідчим. Не скажу, що була ефективна робота. З березня цього року інформація на всіх, кого вважаємо порушником правил введення військового обліку, заноситься в електронну базу Нацполіції, до якої має доступ кожний правоохоронець, патрульний. 

- Виявлення пришвидшилось?

- Безперечно. Поліція може через інші обставини зупинити і доставить до нас. Впевнений, що так явка покращиться. Ми не можемо перевищувати свої повноваження, тягнути за руки, і не будемо це робити. Від підлеглих вимагаю толерантного відношення до громадян.  

Погодьтесь, війна триває. Хлопці, які більше року без перепочинку, потребують заміни. Якщо вони відійдуть, завтра ворог буде у нашій хаті. Наші діти такого нам не пробачать.

Є такі, які особисто нас критикують – «чому не на передовій»?.. Всі наші офіцери – учасники бойових дій, всі неодноразово виконували завдання в зоні проведення АТО/ООС. У моїй роті охорони зі 120 залишилось 40 військових, решта переведені до бойових бригад. З тих, хто залишився – левова частина воювала і за станом здоров’я переміщені з бойових підрозділів до ТЦК. Вони навчені, в них є досвід спілкування з людьми, організації оповіщення, проведення заходів сповіщення сімей та ритуалу поховання. Багато хто при переводі з бойових частин відмовляється від цієї роботи. Не кожен морально зможе щодня дивитись на емоції близьких загиблих.  

- На Вашу думку, чому до 2022 року не були сформовані бази військовозобов’язаних?

- До 2014 року кількість військових комісаріатів і працівників зменшувалась. Приміром, у 2013 році у райвійськкоматі був військовий комісар і чотири службовця, у Вінниці – 12 співробітників. А веденням обліку, де перебуває близько 50 тисяч осіб, займалось у місті 1-2 людини. Як можна якісно вивіряти облік, адже люди переїжджають, починають навчатися, помирають, хворіють, декого засуджують…

На мою думку, тоді все робилось, аби облік знищити. Адже основою заходів з мобілізації є облік. Без нього мобілізацію не проведеш.

Розпочали відновлення військового обліку ми з 2015-го. Треба було навчити людей цим займатися. Тоді я якраз був у мобілізаційному відділі облвійськкомату. Попри різного роду складнощі ми змогли запустити систему обліку на держпідприємствах на 100%, на приватних - менше, розпочали формування Єдиного держреєстру. З 2020-21 років процес пришвидшився, адже збільшилось число працівників та змінилось законодавство.

- Чи пропонували Вам хабар за ухилення від мобілізації?

- Я не даю підстав, для подібного роду пропозицій.