Місцеві бюджети до кінця 2024 року можуть втратити майже 120 млрд грн доходів, які направлятимуть на фінансування військових потреб. Інформаційне підґрунтя для такого кроку «проробляється» протягом кількох тижнів. Звідки так багато «зайвих» коштів у місцевих громад і чи справді вони зайві?
Левова частка коштів, які уряд пропонує передати армії, – це надходження від податку на доходи фізичних осіб (ПДФО, 18%) з виплат військовим. Зараз ці кошти надходять до бюджетів за місцем розташування військових частин.
Завдяки цьому податку лише в січні-липні 2023 року профіцит фінансових ресурсів в українських громадах сягнув 80,6 млрд грн. Як показала практика, останні не завжди можуть ефективно їх витратити. Особливо, у сільській місцевості, не «звикли» до профіциту.
Передати ці кошти захисникам – вимушене, але короткострокове рішення. Утім, воно навряд чи запрацює без чітких вказівок з центру і може ще більше розбалансувати систему. Скільки грошей мають громади і як вони їх витрачають? В матеріалі «УП» наведена загальна картина.
Профіцит
За 7 місяців 2023 року накопичений профіцит місцевих бюджетів становив 80,6 млрд грн, що на 13 млрд грн більше, ніж за аналогічний період 2022 року.
Для осмислення розміру цієї суми: сформований профіцит співмірний з місячними надходженнями всього держбюджету. Імовірно, ці кошти знову частково витратять у «грудневій гарячці» видатків, як це було в попередні роки.
Може здатися, що надлишок грошей є в усіх громад, але стан місцевих бюджетів неоднаковий. Профіцит понад 10% мають 904 з 1 646 місцевих бюджетів. При цьому 227 громадам коштів не вистачає. Які причини цього явища?
Основним джерелом наповнення місцевих бюджетів є ПДФО, частина якого йде до держбюджету. Частка ПДФО, що йде в місцеві бюджети, зараховується за місцем юридичної реєстрації роботодавця. Часто це місце не збігається з місцем проживання чи місцем роботи працівника, особливо у великих роботодавців.
Така ситуація і до великої війни створювала перекоси, які потребували виправлення шляхом надання дотації вирівнювання з держбюджету, а також створювала розрив між місцем сплати податків і місцями отримання послуг. Уряд не поспішав змінювати систему через гостроту політичних питань та складність їх впровадження. З 24 лютого 2022 року ця тема відійшла на третій план.
Війна спричинила значну внутрішню міграцію, переміщення бізнесів і суттєве збільшення чисельності військових, з грошового забезпечення яких сплачується ПДФО. За 6 місяців 2023 року «військовий» ПДФО приніс місцевим бюджетам 50 млрд грн – 36% від доходів громад від ПДФО та 15% від усіх їхніх надходжень.
Багато бюджетів від цього виграли, а деякі втратили. Найбільший профіцит серед місцевих бюджетів за перше півріччя має Київ – 13,4 млрд грн. Навіть без «військового» ПДФО надлишок коштів у столичному бюджеті сягає 10,5 млрд грн.
Істотні профіцити мають Харків і Маріуполь (завдяки зменшенню видатків та збереженню надходжень ПДФО від великих платників), Одеса, Дніпро, Львів, Одеська, Харківська, Донецька, Миколаївська області. Без «військового» ПДФО бюджети Харкова, Дніпра та Миколаївської області були б дефіцитними. Якщо казати про Вінниччину, то значний профіцит виник у Гайсині, Кунці та Могилеві-Подільському.
Високі профіцити пов’язані не лише з вищими доходами від «військового» ПДФО. Інша причина – обмеження на витрачання коштів місцевими органами влади.
Економісти ЦЕС змоделювали можливий вплив вилучення «військового» ПДФО на 1 646 місцевих бюджетів. Виявилося, що за незмінних видатків та відсутності корегувальних дотацій і трансфертів у першому півріччі 2023 року кількість громад з дефіцитами бюджетів зросла б до 543 – третини. Глибоко дефіцитними (понад 25% від видатків) стали б 134 бюджети – на 100 більше, ніж зараз.
На що витрачають кошти місцеві бюджети
Для багатьох може стати несподіваною інформація про те, що капітальні видатки в місцевих бюджетах становлять менше 13%. Левова частка припадає на оплату праці, субсидії, поточні трансферти підприємствам та органам держуправління.
За функціональною класифікацією близько 45% видатків ідуть на освіту (фінансуються частково завдяки субвенціям з державного бюджету). Друга найбільша стаття – загальнодержавні функції (48 млрд грн) – це видатки на органи управління та міжбюджетні трансферти.
Економічна діяльність, на яку за пів року витратили 28,2 млрд грн, – це видатки на громадський транспорт і дороги. Функція «духовний та фізичний розвиток», куди потрапляють, наприклад, видатки на стадіони, є третьою найменшою після охорони довкілля та громадського порядку. На неї витратили 11,7 млрд грн.
Замість висновку
Отже, у певної частини місцевих бюджетів – профіцити. Це передусім пов’язано з додатковими доходами від «військового» ПДФО, а також обмеженими можливостями місцевих бюджетів здійснювати видатки.
Аналіз «УП» показує, що перенаправлення «військового» ПДФО з місцевих бюджетів до державного виглядає неоптимальним рішенням. Таке рішення посилить наявні перекоси і загрожуватиме належній роботі органів місцевого самоврядування, які отримали більше повноважень у результаті реформи децентралізації.
Стала бюджетна політика, яка посилить обороноздатність держави, не зашкодивши децентралізації, вимагає давно назрілої зміни підходу до адміністрування та розподілу ПДФО з урахуванням безпекових викликів на основі поглибленого аналізу та обговорення з усіма зацікавленими сторонами.
