Менше трьох тижнів тому на чолі вінницької «Ниви» став 27-річний нападник команди Артур Загорулько. Нині новий президент клубу повністю занурився в адміністративну роботу, проте не збирається залишати футбол, як гравець. В ексклюзивному інтерв’ю NaПарижі він розповів про те, які шляхи для колективу обрав, аби багаточисельна «нивівська» аудиторія відчула зміни. 

- Пане Артуре, як президент СФК «Нива», не плануєте зав’язувати з футболом, адже у 27-річному віці багато нападників лише «розкриваються»?

- Я не готовий залишати виступи. Хочу грати, адже я люблю футбол, більш того, хочу, аби в нашої команди все виходило, тому намагатимусь для цього на полі робити усе можливе. 

- А в якому віці почали грати?

- Із семи років. Лише одного разу у житті я зав’язав з футболом, коли пішов з львівського «Руху». Тоді я вирішив, що в мене щось не виходить, як собі планував. Спробував займатися бізнесом. Десь близько пів року я не грав і не хотів грати. Але потім зрозумів, що я без футболу не можу жити. Мені запропонували контракт з вінницькою «Нивою», я погодився. 

- Кого вважаєте прикладом для себе, футбольним кумиром?

- Відверто зізнаюсь, що ніколи не мав кумирів і не вважав когось прикладом для наслідування. З цим не склалося… Хоча можу згадати, що колись у дитинстві мені батько подарував футболку з Роналдо-«Зубастиком» (двократний чемпіон світу, нині президент іспанського «Вальядоліду», - прим. авт.). От, можливо, у дитинстві, бразильська зірка і була прикладом забивного нападника. Потім і він закінчив кар’єру, і я не «шукав» кумирів.

- Ви одружені з Анною, донькою відомого вінницького бізнесмена, ексдепутата Вінницької облради Володимира Барцьося. Моїм колегам казали, що тесть не є вболівальником, проте допомагає клубові. Він «закриватиме» більшість витрат із 8-10 млн грн, які потребує «Нива» на рік?

- Так, тесть – не фанат футболу. Про суми, які він нібито буде «закривати», я чую від інших людей. Я про це ніколи не казав. Зазначу, це не передбачається. Він мені допомагає на початковій стадії, але у подальшому я фінансовими питаннями займатимусь сам. Тож розраховуватиму винятково на власні сили.

- Український футбол не є прибутковим. У більшості клубів на нього витрачають кошти амбітні бізнесмени. Плануєте заробляти за рахунок продажу молодих дарувань, залучення інвестицій від спонсорів, ставок на азійських букмекерських платформах?

- Особисто я не хочу заробляти на футболі. В нашій ситуації ми точно не можемо розраховувати на прибутки. Я хочу, якщо вийде продавати футболістів, аби ці кошти надходили на розвиток дитячого спорту, команду U-19 і першої команди.

Також хочу нагадати, що клубу допомагають обласна та міська влади, за що я їм дуже вдячний. Фактично зараз ми можемо розраховувати саме на їхню підтримку.

- Якими є плани «Ниви» на цей сезон – стати середнячком у групі А, залучити нових виконавців та награти склад для того, аби реалізуватися у наступному розіграші?

- Завдання – якомога вище піднятися у турнірній таблиці, адже зараз ми лише на передостанній сходинці. У Вінниці люблять футбол, матчі відвідують, тому ми переконані, що маємо віддячити більш змістовною, якісною та результативною грою, а, відповідно, і «кращим» місцем у турнірній таблиці. Якщо конкретніше, то завдання стоїть вигравати кожну гру. Щодо планів на наступний рік, то про це краще поговоримо пізніше.

- Нинішній головний тренер команди Володимир Циткін – доволі амбіційна людина з характером. Ваші домовленості – джентльменська угода чи вони розписані по пунктах?

- По пунктах нічого не розписували. З Володимиром Борисовичем ми спілкувалися, обговорили усі робочі моменти, потиснули один одному руку. Я цій людині довіряю, як собі. «Нива» опинилася у складній ситуацію, тому помилки неприпустимі. Його знають, поважають, вірю у те, що разом ми отримаємо позитивний результат.

- Є чутки, що розглядається варіант демонтажу ЦМС «Локомотив», хоча начебто це і занадто дорого. Проте міська влада згодна надати ділянку на приєднаній території – біля Гавришівки – для побудови нової арени. Наскільки реалістичними виглядають такі плани?

- Я не можу відповісти на це питання, адже це не зовсім у моєї компетенції. Цю тему наразі складно обговорювати.

- Запитання як до уродженця Одеси. У «Ниві» Ви з 2019 року. Вже відчуваєте себе вінничанином, чи це тимчасове місце проживання та роботи, а надалі плануєте залишити місто?

- Я виріс в Одесі, багато міст поміняв у своєму житті, але зараз у Вінниці, де в мене є сім’я, робота, багато нових друзів. Тому Вінницю я вважаю другим рідним містом і не збираюсь її міняти.